Жителі Закарпаття викидають тонни побутового сміття просто у гірські потоки, отруюючи себе і свою землю. Берег і вода біліють від пластикових пакетів, пляшок та іншого непотребу. Тут є навіть поламані меблі й автомобільні запчастини.

У гірському селі Сіль майже 700 жителів. Свого комунального транспорту немає. Найближче санкціоноване сміттєзвалище – за 80 км. Організовано відходи везуть туди хіба кілька разів на рік – знайти гроші гірським дотаційним селам на оренду сміттєвоза – неможливо, повідомляють Факти.

На Закарпатті виявили майже 900 стихійних сміттєзвалищ. І лише 123 – офіційні. Третина з них перевантажені, майже половина – не відповідають нормам екобезпеки. Очистити область від непотребу можна, облаштувавши у низовині сміттєпереробні заводи. Інвестори є, та закарпатці на своїй території побудувати їх не дозволяють.

Селяни шкодять довкіллю, ще й забруднюють сусідні країни. Гори ж наших сусідів – чисті. В Угорщині та Словаччині викинути папірець – це як скоїти злочин. Там відходи сортують, та переробляють на заводах, заробляючи чималі гроші. На Закарпатті ж навіть немає активістів, які б самотужки очищали берег річки, навіть якщо тут відпочивають їхні діти.