Підписаний закон не подобається сусідам з ЄС. Експерти: потрібна угода. 28 вересня в Україні набув чинності гучний закон \”Про освіту\”. У чому суть реформи і які проблеми доведеться вирішувати, розібралася “Сегодня”.
РІК ПРАВОК. Проголосувати за реформу середньої освіти планували ще 2016-го, але не склалося. Спочатку профільний парламентський комітет затягнув написання і підготовку до першого читання законопроекту і затвердив фінальну редакцію закону тільки навесні минулого року. Як результат – в першому читанні за законопроект \”Про освіту\” Верховна Рада проголосувала в жовтні минулого року. З того моменту проект обріс тисячею правок, які нардепи здолали на початку цього вересня, прийнявши закон у другому читанні. В результаті терміни старту реформи зрушили на 2018-й. Через три тижні реформу підписав президент України.
СКАНДАЛ. Незабаром після прийняття реформи розгорівся дипломатичний скандал – закон не сподобався нашим сусідам у Румунії, Молдові та Угорщині. Каменем спотикання стала стаття 7 закону про навчання мовою нацменшин. В уряді цих держав висловили побоювання, що прийняті зміни не дадуть нацменшинам України вчитися рідною мовою, а значить – порушать їх права (реформа передбачає поступове збільшення кількості предметів українською мовою представникам нацменшин. – Авт.). У МОН парирують, заявивши, що закон не порушує Європейську хартію регіональних мов, в якій сказано, що держава повинна забезпечити нацменшинам доступ до вивчення рідних мов без шкоди для вивчення державної. А сам президент України Петро Порошенко доручив МЗС і МОН провести консультації щодо закону з Радою Європи. Так, для обговорення закону міністр освіти Лілія Гриневич вже зустрілася з міністром освіти Румунії, а в жовтні зустрінеться з міністром людських ресурсів Угорщини.
Однак, підписання закону все ж викликало хвилю обурення в угорської влади. Днями міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіятро заявив, що, підписавши закон, Україна \”може забути про інтеграцію в Європу\”.
\”Угорщина блокуватиме будь-які ініціативи, вигідні Україні, в міжнародних організаціях, особливо в ЄС\”, – повідомив він.
ПРАВКИ МОЖЛИВІ. Однак політологи і експерти поки спокійно ставляться до гучних заяв сусідів.
\”Це могло б нашкодити, якби ми подавали заявку на вступ до Євросоюзу. Так що які саме рішення буде блокувати Угорщина – поки питання відкрите, – упевнений політолог Володимир Фесенко. – Проблему необхідно вирішувати іншим шляхом – дипломатичними зустрічами і двосторонніми угодами\”.
А член награди в МОН Володимир Бахрушин нагадує, що в разі необхідності закон завжди можна виправити: \”Після широких дискусій і консультацій можна внести зміни, але, на мій погляд, нацменшинам нема про що турбуватися – їх інтереси ніяк не порушені, реформа складена відповідно з усіма нормами\”.
НОВЕ В ШКОЛАХ. Нагадаємо, основними нововведеннями, яким дасть зелене світло реформа, стали:
– 12 років навчання;
– 3 етапи навчання: 4 роки початкової школи, 5 років – базової середньої, 3 роки – профільної;
– ЗНО для 4-го (як моніторинг) і 9-го класу;
– мова навчання – українська;
– скорочення кількості сільських шкіл за рахунок створення опорних;
– створення класів для учнів із особливими потребами;
– вибори нового директора школи кожні шість років;
– підвищення мінімальних зарплат вчителів до трьох мінзарплат (до 9,6 тис. грн), а за добровільну сертифікацію – 20% надбавка до окладу;
– створення єдиного безкоштовного реєстру е-підручників;
– обов\’язковий фінансовий звіт шкіл на своїх сайтах;
– можливість для шкіл самостійно вибирати методику і програми навчання.
Член Науково-методичної ради МОН Володимир Бахрушин зазначає, що деякі положення набудуть чинності через кілька років: \”Для деяких аспектів реформи передбачений перехідний період. Наприклад, профільні школи введуть тільки 2028 року\”.