Державне підприємство “Ліси України” оголосило тендер на будівництво лісової автомобільної дороги в межах лісництв філії “Ужгородське лісове господарство”.

Планована автодорога має пролягти пройти в межах лісництв філії “Ужгородське лісове господарство”, через квартали 1-3 лісництва “Шипот” та квартал 29 Лютянського лісництва, і вести до полонини Руної, де планується будівництво вітропарку.

Частина територій, по якій мають прокласти дорогу, є пралісом та його охоронною зоною. Відтак будівництво дороги та рубки лісу, які його супроводжуватимуть, є незаконним і загрожують унікальним природним екосистемам України, розповів у коментарі Varosh керівник напряму «Ліси» WWF-Україна Михайло Богомаз.

«Відповідно до офіційного висновку ДП “Перечинське лісове господарство”, виділ 1 кварталу 3 лісництва “Шипот” належить до пралісів, а виділ 2 – до його охоронної зони, це території навколо виділених пралісів. Окрім того, ці виділи входять до складу проєктованої пралісової пам’ятки природи “Праліси лісництва Шипот” та її охоронної зони відповідно. Тому проєкт будівництва дороги містить грубі порушення чинного законодавства України», – пояснив Михайло Богомаз.

Згідно з Лісовим Кодексом України,  праліси, квазіпраліси та природні ліси є національною природною спадщиною України. Якщо лісова ділянка або її частина отримала такий статус, будь-яке втручання, включно з усіма видами рубок, будівництвом та прокладанням шляхів, випасанням худоби, промисловою заготівлею недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони) є забороненим і незаконним.

Навколо виділених пралісів, квазіпралісів, природних лісів установлюються спеціальні охоронні зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, в яких забороняються суцільні (зокрема і будівництво доріг) та поступові рубки.

Загроза прокладання дороги крізь праліси 

За словами Михайла Богомаза, праліси Карпат — це унікальні, недоторкані ліси, найстаріші лісові екосистеми України, які формувалися століттями й не зазнали людського впливу. Завдяки цьому вони мають високу життєздатність, стійкі до несприятливих впливів. Також праліси забезпечують надзвичайно важливі екосистемні послуги, як от регулювання клімату, очищення води, утримання вуглецю, збереження унікального біорізноманіття та виняткових естетичних, екоосвітніх цінностей та інші, які не в змозі повноцінно надати господарські ліси.

«На жаль, на сьогодні праліси та старовікові ліси майже знищено, а відтворити їх у сучасних умовах просто неможливо. У Центральній та Східній Європі залишилось менш як 320 тисяч гектарів таких лісів, 100 тисяч з яких, за оцінкою WWF, — знаходяться саме в Україні й переважно в Карпатах. Це робить нашу країну унікальним європейським центром дикої природи та недоторканості», – каже експерт.

Будівництво дороги в пралісах призведе до знищення цих цінних екосистем з унікальним біорізноманіттям, фрагментації лісів, збільшення ерозії ґрунтів та порушення гідрологічного режиму.

Окрім того, це може створити небезпечний прецедент, коли державні лісові господарства повністю нехтують природоохоронним законодавством, додав Михайло Богомаз.

Плановане прокладання автодороги з вирубкою пралісів порушує міжнародні зобов’язання України

Вирубка лісу та будівництво дороги у межах згаданої території також порушує міжнародні зобов’язання України, зокрема Бернську конвенцію та Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат, каже керівник напряму “Екополітика” WWF-Україна Ярослав Телешун.

«Охорона та збереження пралісів є вкрай важливим в контексті дотримання Україною вимог Регламенту ЄС щодо знеліснення та деградації лісів (EUDR). Цей Регламент гарантує, що продукти, які споживають громадяни ЄС, не призводять до вирубки чи деградації лісів у всьому світі. Прокладання дороги наскрізь пралісів може призвести до класифікації України уповноваженими інститутами ЄС як ризикової країни, що суттєво обмежить доступ нашої продукції до ринку ЄС. В умовах російської агресії проти України втрати доходів від реалізації товарів, що підпадають під дію Регламенту (яловичина, какао, кава, пальмова олія, гума, соя та деревина та вироби з них), на європейському ринку може мати суттєві наслідки для вітчизняної економіки та обороноздатності», – пояснює експерт.

Ярослав Телешун погоджується, що будівництво вітропарків є важливою ініціативою, що може компенсувати руйнування енергетичної інфраструктури та наблизити Україну до кліматичної нейтральності. Утім зазначає, що реалізація проєктів, які ігнорують чинне природоохоронне законодавство та зовнішньополітичні зобов’язання України, закладає умови для програшу всіх залучених сторін.

«Втрата цінних природних територій зменшить вигоду від екосистемних послуг для навколишніх громад та українців загалом. Водночас приватний сектор не зможе залучити зовнішні інвестиції для реалізації подібних проєктів, адже знищення цінних екосистем, як праліси, суперечить чинним політикам таких фінансово-кредитних інститутів як ЄБРР та ЄІБ, і в цілому може дискредитувати програми відновлення ЄС в рамках Ukraine Facility», – каже Ярослав Телешун.

Контроль та відповідальність

Нині відповідальним за рубки в межах території, на якій планується прокладання дороги, є Карпатський лісовий офіс, який підпорядковується ДП “Ліси України”, і його структурна частина — Ужгородське надлісництво. Тобто планує та організовує рубки в межах надлісництв та лісництв саме Карпатський лісовий офіс.

У лісовому господарстві зберігається вся інформація, яка накладає ті чи інші обмеження чи заборону на лісогосподарську діяльність. Таким документом зокрема є і Висновок про приналежність лісових ділянок  ДП “Перечинське лісове господарство” або їх частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів, які було офіційно підписано директором тодішнього лісового господарства ще у 2019 році.

Наміри щодо можливості прокладання дороги мали бути зупинені ще при погодженні документації на дорогу від фахівців Держліспроєкту, оскільки підпис від цієї організації теж є у Висновку. Так само, реагуючи у межах законодавства, мало б зупинити Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства при розгляді матеріалів на видачу лісорубного квитка.

«Чи це службове недбальство, чи зловживання службовим становищем– це має з’ясувати Спеціалізована екологічна прокуратура. Якщо ж рубки таки відбудуться, то відповідно до статті 105 Лісового кодексу України, особи будуть нести відповідальність за порушення вимог з охорони пралісів, квазіпралісів та природних лісів», – каже Михайло Богомаз.

Про ВЕС на Руній

Як повідомляв Varosh, а полонині Руній (Рівній), що в Закарпатській області, товариство «Вітряні парки України» хоче збудувати 30 вітроелектроустановок.

Громадські слухання із подальшим затвердженням детального плану території щодо такого будівництва відбулися в Тур’є-Реметівській сільській раді у лютому 2024 року.

Згодом правозахисна організація «Екологія-Право-Людина» оскаржила рішення про затвердження детального плану територій у суді. Судова справа № 260/5885/24, ініційована за позовом ЕПЛ, перебуває на розгляді у Закарпатському окружному адміністративному суді.

22 січня 2025 року Міндовкілля своїм наказом призупинило будіництво вітряків на Руній, поки справа перебуває у суді.

Тоді ж у січні екоспільнота Закарпаття звернулася до Закарпатської обласної ради з петицією, в якій вимагала розглянути можливість запровадження мораторію на планування і будівництво вітрових електростанцій на гірських територіях Карпат у межах Закарпатської області.

Однак профільна комісія облради, розглянувши згадане питання на засіданні, дійшла висновку, що Закарпатська облрада не наділена повноваженнями встановлювати такі мораторії. Відтак питання запровадженнях мораторію на сесію обласної ради не виносилося.