Команда “Суспільне:Львів” у співпраці з режисеркою Катериною Мурованою створили фільм-розслідування “Мовчання Свидовця”  про боротьбу проти вирубки пралісів та масштабного забудовування Карпат, яка триває кілька років. Презентували його 16 грудня на ютуб-майданчику суспільного мовника.

Команда фільму поспілкувалася з місцевими жителями, екологами, науковцями, юристами та представниками влади, щоб з’ясувати: чому громади, в пошуках роботи, підтримують інвестиційні проєкти, а природоохоронці називають їх екологічною катастрофою; як будівництво може змінити водний баланс регіону то що стоїть за новими планами забудови в Чорній Тисі, за кілька кілометрів від Буковелю.

Над фільмом працювали: автори сценарію та журналісти-розслідувачі Олена Мудра, Павло Лісниченко; режисерка-постановниця — Катерина Мурована, операторки — Катерина Мурована, Ольга Касьян.

Торік у жовтні Верховний Суд заборонив будівництво курорту на Свидовці, задовольнивши касацію організації “Екологія. Право. Людина” і підтвердивши визнання недійсними детальних планів територій, призначених під будівництво курорту. Та боротьба триває досі.

– Після початку повномасштабної війни з’явилися нові проєкти – курорти “Бистриця” та “Турбат”. Їхня загальна площа разом зі “Свидовцем” – майже три тисячі гектарів. Паралельно в горах активно будуються лісові дороги, плануються вітроелектростанції, а наприкінці 2024 року Ясінянська селищна рада подала повідомлення про розробку детальних планів ще одного курорту – у селі Чорна Тиса, неподалік від Буковелю, – розповідають журналісти в анотації.

Про справу “Свидовця”

Судові спори у справі Свидовця тривали майже впродовж 7 років. Так, у 2016-му тодішній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль озвучив ідею зведення на Свидовецькому хребті масштабного гірськолижного курорту.

За попереднім задумом, на схилах Свидовецького хребта мали побудувати 230 кілометрів гірськолижних трас, 33 підйомники, 60 готелів, 390 котеджів, 120 ресторанів і навіть вертолітний майданчик. Інфраструктура курорту дозволяла би одночасно приймати до 22 тисяч туристів і забезпечила би роботу 5 тисячам місцевих мешканців.

Потенційними інвесторами тоді називали власників курорту у сусідній із Ясінянською громадою прикарпатській Поляниці “Буковель”. Пізніше у справі почали фігурувати прізвища олігарха Ігоря Коломойського та його соратника, колишнього співвласника Приватбанку Геннадія Боголюбова.

У 2017 році у кількох селах, де мав бути курорт, провели громадські слухання, на яких затвердили детальні плани територій під майбутній курорт на Свидовці. З цього моменту й розпочалося протистояння між лобістами будівництва та екоактивістами руху Free Svydovets.

Так, екоактивісти наголошують, що слухання були проведені з порушенням процедури, а місцевим мешканцям надається неповна інформація про ризики, пов’язані зі зведенням курорту.

Як пояснюють екологи руху, Свидовецький масив є цілісною природоохоронною територією, віднесеною до Смарагдової мережі. Зазначають, що грубе втручання у гірську систему незворотно призведе до загибелі десятків червонокнижних видів рослин і тварин, зміни гідрологічного режиму та знищенню цінної для всієї Європи, унікальної високогірної місцини.

У 2023 році ініціатива Free Svydovets клопотала про створення заказника “Вільний Свидовець”, однак тоді його не схвалила Ясінянська селищна рада.

У липні 2022 року Закарпатський окружний адміністративний суд за позовом організації “Екологія. Право. Людина” скасував розпорядження Тячівської та Рахівської РДА щодо затвердження детального плану територій для побудови гірськолижного курорту на Свидовці. Однак інша сторона оскаржила це рішення в апеляції і домоглася його скасування. 9 жовтня 2024 року Верховний суд України поставив остаточну крапку у цьому спорі.

Питання сталого розвитку гірських територій – багатошарове й комплексне, і лише однією справою Свидовця, безумовно, не обмежується. Про це, а також про можливості сталого розвитку гірських територій, про їх особливості та проблемні аспекти говорили, зокрема, на дебатах під час форуму Re:Open Zakarpattia 2024.