Міністерство культури та інформаційної політики тричі відмовляло у погодженні науково-проєктної документації щодо будівництва 16-поверхового будинку на вул. Закарпатській, 1Д. У відомстві вважають, що таке будівництво в межах історичного ареалу має ознаки правопорушення. Про це йдеться у відповіді Міністерства на запит керівника ініціативи “Офіс перетворень” Олександра Ровняка.
Причиною відмови є невідповідність архітектурних рішень вимогам нормативно-планувальної документації Ужгорода, зокрема порушення масштабності та видових панорам міста.
“Станом на зараз забудовник вже “витягнув” 7 поверхів. Роботи на локації тривають, але наразі наступні поверхи не добудовуються. Чому – невідомо. Але Мінкульт погодження не дав. Тобто, багатоповерхівка будується без погодження Міністерства, отже, фактично, незаконно”, — каже Олександр Ровняк.
Він зазначає, що раніше, після чергового звернення від ужгородців, Мінкульт доручив створити робочу комісію з представників Закарпатської ОДА та Ужгородської міськради для з’ясування законності будівництва. Однак комісія жодних порушень тоді не виявила.
А тепер відповідь з Міністерства знову засвідчила: у відомстві поверховість об’єкта вважають надмірною, а проєкт порушує видові норми.
“Міністерство повернулося до своєї попередньої позиції, констатувавши завелику поверховість. Але при цьому ніяких дієвих заходів не вживають. Виходить, що все визнають, але реально будівництво триває. Це – парадокс”, – каже Олександр Ровняк.
Візуалізація від забудовника
Юрист Дмитро Мушинський: що робити громаді
Юрист Дмитро Мушинський, коментуючи ситуацію, каже: для проведення робіт поблизу історичного ареалу забудовник повинен отримати низку необхідних дозволів і пройти процедуру погодження проєктної документації.
Але навіть за умови відмови у погодженні проєктної документації, за його словами, зупиняти будівництво Міністерство культури не вповноважене. Відомство може лише може констатувати порушення. Тоді як реагувати на такі випадки повинні три структури – Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ), Держгеокадастр і Національна поліція.
“Держінспекція архітектури та містобудування має встановити факт порушення та видати припис про зупинення будівельних робіт. Саме цей орган пізніше приймає рішення про введення об’єкта в експлуатацію, тому його реакція є ключовою. Держгеокадастр перевіряє законність використання земельної ділянки, наявність документів на землю та дотримання її цільового призначення. У разі порушень може ініціювати адміністративні стягнення. Національна поліція має повноваження відкривати кримінальні провадження у випадках самовільного зайняття земельної ділянки або самочинного будівництва. Також поліція може ініціювати судовий позов про знесення незаконно збудованого об’єкта або заборону продовження робіт до рішення суду», – розповів Дмитро Мушинський.
Після останньої відповіді з Міністерства ужгородці вчергове звернулися до відомства із запитом. Наразі чекають відповідь, щоб дізнатися, чи вжило Міністерство бодай якихось заходів після виявлених порушень, додав Олександр Ровняк.
Про ситуацію з багатоповерхівкою
Зводити 13-поверхову будівлю почали у 2024 році. На думку громади, основна проблема полягає у тому, що об’єкт зводиться фактично впритул до історичного центру Ужгорода й у безпосередній близькості до унікальної міжвоєнної архітектурної спадщини – мікрорайону Малий Ґалаґов. Його, як відомо, планували внести до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Згідно з проєктною документацією, житловий комплекс буде висотою близько 47 метрів. За проєктом він має 13 поверхів, однак з урахуванням цоколя та оглядового майданчика на даху його загальна висота відповідає 16-поверховій будівлі.
Ще у 2024 році громада Ужгорода, намагаючись зупинити будівництво, звернулася до Міністерства культури України, зібравши під зверненням близько 2,5 тис. підписів. Згодом у відповідь з Мінкульту повідомили, що погоджень на будівництво поблизу історичного ареалу, який перебуває під захистом держави, не давали. Натомість, в Ужгородській міськраді пояснювали, що будівництво стало можливим через критичну проблему в одному з базових документів – Історико-архітектурному опорному плані Ужгорода.
Відтоді будівництво продовжувалося. Станом на жовтень 2025 року забудовник вже звів 7 поверхів.