"Справжні герої сидять удома": ужгородки розповіли, чим займаються на карантині

21 березня 2020 17:22 Переглядів: 1982 Коментарів: 0 Друкувати

Незважаючи на введення карантину і обмежувальних заходів, пов'язаних із запобіганням поширення коронавірусу в Україні, багато людей, на жаль, нехтує основними протиепідемічними правилами та закликами залишатися вдома. На вулицях досі можна побачити веселі компанії, а в магазинних чергах мало хто дотримується безпечної дистанції.
"Закарпатський кореспондент" поспілкувався з тими ужгородками, котрі сприйняли карантин як необхідність та дотримуються його правил для спільного блага.

Євгенія Мучичка, майстриня, працівниця "Ядзакі"

"Відверто кажучи, для мене дотримання карантину не є надто складним викликом. За природою я інтроверт, тому не надто часто буваю у натовпі. Зазвичай надаю перевагу прогулянкам у горах чи у лісі, інтернет-шопінгу. Так, через карантин немає змоги сходити в кіно, довелось відкласти похід на виставу до драмтеатру та каву з подругою. Недільні зустрічі з родиною також перенесено на мабутнє задля зменшення ризику поширення вірусу. На роботу виходжу лише у разі крайньої потреби, більшість завдань виконую дистанційно. Наразі працюю завідувачкою складу на заводі і з приємністю мушу відзначити, що мої колеги дуже відповідально ставляться до заходів безпеки, впроваджених керівництвом за рекомендаціями ВООЗ.
Вдома немає часу нудьгувати. Для мене це прекрасна нагода для втілення творчих ідей. Щойно завершила роботу над пуфом, думаю розпочати в’язання подушки".

"Цей карантин – це тест для суспільства на зрілість та відповідальність. Не розумію людей, які досі нехтують закликами залишатись вдома. Адже бачимо надзвичайно сумний приклад Італії. Невже є наївні, які думають, що нас ця біда омине?"

Читайте також: Життя у стилі хюґе: майстриня з Ужгорода створює особливі різдвяні іграшки

Наталія Реплюк, викладачка кафедри кримінального права та процесу юридичного факультету УжНУ

"Дивлюся фільми, читаю книги. Навіть почала читати казки (дуже заспокоює і спиш, як дитина). Порядок в хаті почала наводити. Завжди багато справ відкладала, а зараз є час. Файли на комп'ютері передивилася і почистила. Написала собі цілий список справ, що ще треба зробити. Як активна учасниця Клубу Шести Вершин дуже сумую за колективними походами в гори, адже зараз вони не відбуваються. Йдуть хіба по 2-3 людей на машині. Піднімаються в гори і повертаються. Якби було тепліше, я би взяла палатку і пішла в гори. У горах зараз спокійно. Бо у соцмережах є трохи паніки".

"Як викладач, випробовую дистанційне навчання на фільмах. Ось список фільмів для мене і моїх студентів:https://www.facebook.com/groups/1300807333335176/permalink/2855639961185231/
В нас на факультеті дистанційне навчання відбувається так: завантажують матеріали для вивчення, а потім у режимі відеоконференції здійснюється опитування".

Євгенія Напуда, завідувачка відділом проєктної і соціокультурної діяльності в Закарпатській Обласній Універсальній Науковій Бібліотеці ім.Ф.Потушняка

"Ще до 17 березня якось не приходило повне усвідомлення масштабу та серйозності карантину. У нас тривала реалізація проєкту «Бібліотека єднає людей». А вже 17-го довелось все зупинити, і наші гості-художниці з Києва, які почали проводити воркшоп зі створення текстильної книги "Історії, що пов’язані з одягом", змушені були повернутися додому. І надалі робота продовжиться в онлайн-режимі після карантину. Бібліотека не обслуговує користувачів, а бібліотекарі займаються наразі внутрішніми робочими процесами.
Проте є й позитив у цій нелегкій ситуації. З’явилося більше часу для підготовки наступних проєктів, дистанційного вивчення іноземних мов, читання книг, які відкладалися „на потім”. Гадаю це «на потім» якраз і настало. Тому рекомендую зазирнути на сайт нашої бібліотеки у розділ «Нові надходження» http://www.biblioteka.uz.ua/arrivals , де можна знайти перелік книг для читання, якщо хтось ще не визначився з своїми читацькими побажаннями".

"Нові виклики в умовах карантину постають і перед бібліотекарками. У перервах між роботою з фондом шиємо захисні маски, які наразі є дефіцитом. Швейна машинка, яку нам надали для роботи у проєкті "Бібліотека єднає людей" наші партнери з "Shvejnik LTD", мала бути використана для пошиття текстильної книги "Історії, що пов'язані з одягом".

"Шкода, що доводиться її експлуатувати з інших причин. Але віримо, що коли все закінчиться, текстильна книга таки побачить світ.
Бережіть себе! Будьте здорові!"

До теми: Відома закарпатська бібліотекарка запустила в соцмережі відеопроєкт до Дня Незалежності

Катерина Мікла, викладачка танців, мисткиня

"Для активних та свідомих людей нема нічого складного. Такі люди завжди знайдуть, чим себе зайняти. Під час карантину я розділила дні. Один день для вирішення побутових речей, а наступний - день для творчості. Звичайно я не можу без свіжого повітря, тому роблю короткий виїзд на велосипеді. Для кожного дня складаю список справ, які я маю зробити. До цього я дійшла вже давно. Це допомагає мені сконцентрувати увагу на пріоритетах. Стимулюю себе тим, що по закінченю справ я лягаю дивитись фільми з чашкою чаю, шоколадкою при свічках".

"Важливо не навантажувати себе справами. Вони мають бути простими, і не потрібно робити все в один день, тому що це стрес, принаймні для мене. Розписувати потрібно все по порядку і виконувати також по порядку. Записи веду виключно в красивому нотатнику.
Зараз до мене прийшло натхнення малювати. На малювання не вистачало часу".

"Звичайно, є купа ідей та є час для їх реалізації. Хочу зробити нову постановку з етнотанцем для дівчат. Я радію, що карантин не завів мене в стресовий стан, тому не зупиняюсь. Для мене це дуже важкі часи, але я вірю що все буде добре.
Планую зробити онлайн-тренування з афропластики. Сама тренуюсь з тренером з афро вечорами в онлайні. Багато танцюристів із сальси та бачати запустили челенджі. Мої любі Uzhgorod Salsa LA також беруть участь. Планую не бути осторонь і танцювати. Танці - це ще один ресурс, який не дає засмучуватись!
Насправді зараз багато хто запустив купу онлайн-уроків для навчання, всі біжать щось швидко читати, дивитись, вчити. Це круто! Можливо, хтось вийде з карантину ще більш досвідченим. Але мені хочеться зупинитися і не бігти. Ми кожного дня, як білки в колесі, тож я собі дозволю не метушитись і розслабитись".

Читайте також: Ужгородка Катерина Мікла – про мистецтво, що зігріває згораючи (фото)

Ярина Скиталінська, копірайтерка
"Мене зовсім не злякало те, що доведеться працювати вдома, адже я фрілансер-копірайтер — моя робота не залежить від місця перебування. Для віддаленої роботи мені потрібно: ноутбук, wi-fi, телефон і тиша. А, забула! І порядок навколо робочої зони. Не можу працювати серед безладу. Окрім написання текстів я вчуся — саме зараз безліч корисних профільних курсів дають безкоштовний доступ до перегляду, наприклад: «ПапаБренд» Андрія Федоріва — курс про побудову власного бренду, «we.smm.school» — інтенсив онлайн-школи для початківців та підприємців у сфері SMM. Займаюся вдома спортом — для цього потрібно килимок, дзеркало і бажання. А ще вчуся доглядати за кімнатними рослинами — ніколи не думала, що таким займатимусь, але, виявляється, це класно! І найголовніше — проводжу більше часу зі своїми рідними людьми, а його завжди бракувало!
Разом із чоловіком ми любимо дивитись різні програми, фільми та серіали. Тому хочемо з радістю поділитися переліком того, що варто подивитися вдома у затишній обстановці:
"Друзі" — це #must_have для перегляду. Комедійний серіал про життя шести друзів, їхні пригоди, життєві ситуації, який можна перегляди цілодобово.
"Зелена миля" — не з легких, але один із шедевральних фільмів. Історія про вірність, любов, дружбу, добро та інші глобальні речі.
"Нестримні": всі частини — цей зірковий бойовий склад акторів не дасть засумувати точно. Пригодницький бойовик, де круті сильні чоловіки виконують не менш круті бойові завдання.
"Бі Муві: Медова змова" — веселий мультфільм про королівство бджіл та їх участь у житті людей.
Моя думка стосовно карантину така: він потрібен. Для нас. Для всіх нас. І для планети. Вона також стомилась. Цей час для неї — певний відпочинок. Ми, залишаючись удома, можемо допомогти як собі, так і їй. Адже щоб віддавати нам надалі свою енергію, вона повинна її також отримувати. Даймо їй час на відпочинок — і все у нас буде добре".

Мар'яна Макарович, майстриня

"У мене нічого не змінилося. Я і так інтроверт-дауншифер. Тільки почала свій карантин ще місяць тому, бо шукала якусь нову діяльність, дивилася вебінари, слухала лекції з філософії. А коли вирішила вже вийти на світ Божий, то оголосили у нас карантин. Тому далі сиджу вдома, роблю те саме. Плюс весна, то вже сію городину, пересаджую квіти. А ще передивляюсь запаси тканин, думаю, що з цього можна пошити".

Елена Арбузная, інструкторка Zumba fitness та Pound fitness
"Карантин сильно не змінив наш життєвий уклад: ми, як і раніше, прокидаємось, коли виспались, валяємось трохи в ліжку з меншими синами. Так само проводимо день всі разом, готуємо і їмо всією родиною. Проте відпала необхідність готуватись до щоденних тренувань, ми якось трохи розслабились з приводу шкільної атестації старших дітей (хоча об'єктивно приводу для цього немає, атестація у них стартує з квітня). Дивимось кіно, граємо в настільні ігри, читаємо книги, я знову почала малювати - поки що невеличкі замальовки всього симпатичного, що трапляється навколо, але відчуваю, що таки дістану з шафи олійні фарби. Мрію про це вже років п'ять, але все не було часу. Мені подобається відчуття "тут і зараз", і саме тепер я максимально знаходжусь в теперішньому моменті. Нема сенсу думати про минуле, нема сенсу загадувати далеко. Кожного ранку намагаюсь подумки накидати план на день, питаю чоловіка і синів, як вони планують провести цей день. Зазвичай ми не сильно притримуємось задуманого, адже день часто закінчується раніше, ніж нам би хотілось. Та тепер це не має тієї важливості, що раніше - ну добре, не встигли сьогодні, значить завтра.Карантин дав мені якесь відчуття умовної вічності - я не відчуваю потреби встигнути щось до певної дати. Тому спокійно даю собі можливість робити все, що давно хотіла, але мала якісь інші важливі справи. Можливо, саме тепер я можу відкинуте те, що насправді мені не важливе, і приділити час улюбленому: дивитись гарне кіно, читати книжки, малювати, вивчати іноземні мови, навчитись грати на укулеле. Спостерігати за дітьми і тим, як вони проводять свій час. Не думати про їх річну атестацію. Просто любити їх, любити те, що я роблю, любити те, як я живу.
При цьому наша хоумскульна спільнота відчула приємне бажання підтримати батьків і дітей, які опинились у вимушеному положенні хоумскулерів. І зараз ми плануємо декількатижневий онлайн фест для всіх, хто потребує цієї підтримки. Ми зідзвонюємось, плануємо, запрошуємо крутих спікерів з усього світу. Це також тримає в тонусі. Я справді веду тренування з танцювального та барабанного фітнесів. Це справа, яка завжди мене запалює, яку я роблю із неймовірним задоволенням. На всіх наших кемпах з альтернативної освіти я проводжу тренування і завжди отримувала прохання від учасників з усієї України проводити онлайн-тренування. Але політика головного офісу Zumba fitness не передбачала такої можливості. А тепер - навпаки, нам радять проводити класи онлайн, підтримувати своїх клієнтів. Наразі спільнота українськіх ліцензованих інструкторів Zumba тестує і обирає найбільш зручну платформу для цього. А я, тим часом, отримую прохання приєднатись до моїх класів від друзів не тільки з України, але й з інших країн і це неймовірно мотивує! У мене (як, певне, у більшості з нас) є ціла папка збережених електронних книг з творчості, дитячого і особистого розвитку, багато різноманітних порад друзів щодо кінофільмів, які я постійно зустрічаю у стрічках в соцмережах. Ми з чоловіком щовечора намагаємось переглянути один-два епізоди "Friends" англійською. Але радити не буду - цих порад зараз надто багато, і кожному подобається своє. Вважаю, що те, що людині потрібно, вона і так не пропустить".

Ілюстрація: Sasha Pavlova

Катерина Мучичка,"Закарпатський кореспондент"
Приєднуйтесь до нашого каналу в Telegram: https://t.me/zak_kor

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!