«А ви даруєте радість тим, хто поруч?», – запитує молода закарпатська журналістка Мирослава Гараздій, підводячи до нового вірша у своїй рубриці «Відгадайте автора» програми «Мій тиждень» на телеканалі «21 Ungvаr».
Глядачі підтвердять, що стрілки творчого компасу Мирослави чітко спрямовані в бік позитиву. Зокрема, тему прекрасного дівчина розвиває за допомогою поезії, адже декламує твори як відомих авторів, так і озвучує чимало нових у літературі імен. Після кожного прочитаного у ролику вірша ведуча пропонує відгадувати авторів, звідки й назва завершальної частини програми. Тож про особливості рубрики «Відгадайте автора» «Закарпатський кореспондент» поспілкувався з Мирославою Гараздій.
– За яким принципом обираєш вірші?
– За принципом: що «підкине» мені фейсбук. Це якщо з гумором. Але часто так і є направду. Зараз спробую пояснити… Поезії намагаюся підбирати асоціативно. Або до тематики того чи іншого випуску «Мого тижня». У своїй програмі «збираю» позитивні події міста й області. Ось, скажімо, якщо в «Тижні» було багато свят, то стараюся відшукати вірш, який підтримував би таку атмосферу. Але є й універсальні (чи то вічні!) теми. Про любов, до прикладу. На поезії про кохання натрапляю найчастіше. І не дивно, що до цього найпрекраснішого з-поміж людських почуттів звертаються найчастіше українські автори. Ще в соцмережах я підписана на різні групи з поезіями. До речі, дозволю собі невеличкий ліричний відступ. Один автор, вірш якого я продекламувала в черговому випуску програми, написав мені невеличкого листа подяки. А потім спитав, чи я можу поділитися своїми віршами. Мовляв, йому цікаві поезії мого творчого «виробництва». Тоді відповіла: «Я всього лише журналістка, закохана в поезію»… І справді закохана… Хоч власних віршів практично немає. А те, що є, – не вважаю справжніми поезіями. Можливо, усе ще попереду. Але поки я просто насолоджуюся римованими рядками інших. Гортаючи стрічку новин у соцмережах, часто натрапляю на вірші. Тож вибір іноді буває, можна сказати, випадковим.
– Уже звучали твори закарпатських авторів, чули також поетів зі Львова, Рівного… Яка взагалі географія обраних для програми постатей, простежувала?
– Не відстежувала спеціально. Якось географія, тематика віршів – це для мене трохи другорядне. Просто поринаю в енергетику вірша, відчуваю його по-своєму й декламую. Багато із Закарпаття, також були з Рівненщини, Чернігівщини, Львівщини, Кіровоградщини тощо. Раніше я цитувала певний період суто українських класиків. Це був чудовий досвід, але, скажімо, це наче класичний одяг. Життя динамічне й вимагає змін, можливо, трохи більшого відчуття зручності… Тобто хочеться й casual style. Іншими словами – чогось такого, що є «комфортним» для повноцінного відчуття сьогодення. Тому останнім часом перейшла на сучасних поетів. Це цікаво, адже більшість із них є в соціальних мережах. Вони наче й далеко, у різних куточках України, водночас із ними – творцями сучасної поезії – майже завжди є змога познайомитися і поспілкуватися. Поезія нас об’єднує…
– Наприкінці 2019-го бачили підсумковий випуск \”Мого тижня\”. Хто із згаданих у програмі авторів став відкриттям року особисто для тебе і чому?
– Кожен вірш, кожен автор є для мене відкриттями. Поезія – особлива книжка мудрості, у якій ніколи не буде останньої сторінки… Бо завжди є ті, кому відкривається вся дивовижність цього таланту написання віршів. Хто мене вразив найбільше? Гм… Складно сказати. Правда! Хтось вражає образами, використаними в поезіях. Хтось дивує нестандартністю ідеї. А хтось просто пише так, що в мене від кожного рядка табун мурах пробігає шкірою… І це можуть бути зовсім, здається, банальні речі. Кожен автор – особливий. Кожен дає мені новий привід щоразу дедалі більше закохуватися в українську поезію…
–Естетиці таких роликів сприяє і мальовничий фон. Ужгородські площі, набережні, кав‘ярні, нічні пейзажі… Як обираєш локації?
– Будь-який проєкт, зокрема телевізійний, – робота всієї команди. Усім я завдячую колективу нашого 21 TV Ungvar. Тож вибір локації – часто результат «дискусій» багатьох людей. Здебільшого колеги підказують цікаві локації. Або я шукаю мальовничий куточок Ужгорода, який асоціативно відображав би тему вірша.
–Й оскільки такий контент – поетичний – не надто поширений на телебаченні, хочеться почути твою думку щодо вагомості віршів сьогодні. У чому сила поезії, як гадаєш?
– Якщо автори поезій шукають у буденності натхнення на вірш, то мені вірш надає натхнення на буденність. Мою буденність поезія робить прекрасною, щирою, світлою, сповнює душевним теплом, зрештою, робить світ добрішим…