30 вересня на факультеті європейського права і правознавства Ужгородського національного університету говорили на тему «Корупція у судовій системі, люстрація суддів». До студентів завітали заступник начальника Головного управління юстиції в Закарпатській області Іван Алмаші та провідний спеціаліст Головного управління юстиції у Закарпатській області Владислав Товтин. Захід для студентів різних курсів влаштували члени НТСА факультету Даніела Голод, Віталій Дячук та Неля Бодак.
«На сьогодні не існує такої держави у світі, де б не було корупції. Проте інші країни мають зовсім іншу економіку, тож і зарплати у людей більші, тобто брати хабарі в них немає аж такої потреби. Та й відповідальність за корупційні дії більш жорстка. Наприклад, на Закарпатті за своєї пам’яті я не знаю жодного суддю, якого б ув’язнили, хіба що звільнили з роботи за хабарництво.
Нині проведемо аналогію між законами 1995 року «Про боротьбу із корупцією» і 2011 року «Про засади запобігання і протидії корупції». Спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, які в межах своєї компетенції безпосередньо виконують заходи виявлення припинення та розслідування корупційних правопорушень є спеціальні підрозділи боротьби з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ, боротьби з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України, податкова міліція, органи прокуратури, Військова служба правопорядку у Збройних силах України. У квітні 2013 року внесено зміни до цього положення і Збройні сили та податкову забрали з переліку. Окрім того, замість слова хабар у законі 2011 року вжито неправомірну вигоду (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав).
Не можу впевнено сказати, що проти 1995 року корупціонерів у нас поменшало. Закони можуть бути ідеальними, проте, допоки у нас є криза совісті, хабарництво в Україні й далі процвітатиме. Корупція – це не суспільство, де не беруть хабарі, а де їх не дають. Не лякає людей і смертна кара за скоєні злочини, наприклад, деякі країни (США, Китай, Іран та ін.) ще й досі практикують страчування людей. «Рекордсменом» за числом страт є Китай. Веду до того, що люди більше мають замислюватися над власними вчинками і усвідомлювати відповідальність за скоєне», – розповів Іван Алмаші.
Владислав Товтин доповнив розповідь колеги інформацією про безоплатну правову допомогу: «Ідеться про правову допомогу, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Право на неї гарантовано Конституцією для громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту. Ці особи в повному обсязі повинні діставати безплатну первинну правову допомогу, передбачене також право певної категорії осіб на безкоштовну вторинну правову допомогу у випадках, передбаченим законом».
Медіацентр УжНУ