Багато жінок про грубі залицяння чи зґвалтування навижилися зізнатися тільки в соціальній мережі. Виявилося, таких є пребагато.
Фахівці застерігають, що ефект від роз\’ятрювання минулих душевних ран може бути дуже сумнівним. Соцмережу Faceboоk підірвав флешмоб про насилля. Сотні історій зґвалтувань, брудних залицянь та звичайного побутового насильства виклали у соціальні мережі інтернет-користувачі.
\”Я хочу, аби сьогодні говорили ми, жінки, говорили про насильство, яке пережила більшість з нас. Я хочу, аби ми не оправдувалися\”, – це пост журналістки Насті Мельниченко. Саме він дав старт флешмобу #ЯНеБоюсьСказати. Мельниченко просто написала про свій досвід. У дитинстві до неї залицявся родич. Дорослою вона пережила напад на вулиці та побиття. \”Розпочинаючи цю акцію, я хотіла, щоб люди почали говорити, щоб вони показали масштаби проблеми\”, – пояснила автор ідеї. Вже за півгодини після посту Насті Faceboоk вибухнув зізнаннями. Тисячі відвертих постів з детальним описом ґвалтувань та насильства.
\”Якби всі жінки, що пережили сексуальне насильство, спробу сексуального насильства, домагання або образу сексуального характеру вийшли на вулицю в червоному, Земля би виглядала кривавою плямою\”, – це пост співачки Саші Кольцової, \”Крихітки Цахес\”. Вона навідріз відмовляється говорити про себе. Каже лишень, що ніколи не почувається у безпеці.
Наталя Лелюх працює гінекологом понад 17 років. Хоча мріяла стати хірургом. В неї є особиста історія про насильство. \”Так сталося, що я не відповіла на залицяння певної особи, і мене так потрошку-потрошку стали відстороняти від хірургічної діяльності\”, – каже вона. А ще є сотні історій зґвалтувань та побутового насильства, які їй розповідали пацієнтки. За ними вона видала сотні довідок, але до правоохоронців за всі ці роки звернулося менше десятка дівчат. Вони самі не можуть пояснити, чому приховують те, що з ними сталося.