Компанія «Вітряні парки України», що є ініціатором зведення вітряків на високогір’ї Закарпатської області, подала 2 позови до суду на журналістку Олену Мудру, яка висвітлює ситуацію довкола будівництва ВЕС.

Так, компанія подала два позови про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до Виноградівського райсуду із претензіями по 50 тис. грн кожний.

Предметом позову є оприлюднена інформація про початок підготовчих монтажно-будівельних робіт без отримання висновку оцінки впливу на довкілля: компанія вважає, що починаючи такі роботи, нічого не порушує. Про таке, зокрема, йдеться у повідомленні ІМІ.

Також Олена Мудра заявила про дискредитаційну кампанію, розгорнуту проти неї низкою медіа. Так, на кількох сайтах – «зливних бачках» був опублікований матеріал з вигаданими історіями про джерела її доходів та про її родину. Початково матеріали з’явилися на сайтах From-UA та «Багнет», а відтак їх передрукувала низка інших медіа.

Цілями кампанії також стали екологиня, науковиця Оксана Станкевич-Волосянчук, адвокатка Наталія Майстренко, екологічна активістка Наталія Вишневська.

Інформаційна атака

У матеріалі йдеться, начебто їхня діяльність “щедро фінансується російськими структурами”, фондами Медведчука, а метою їхньої роботи є “гальмування розвитку зеленої енергетики, яка загрожує монополії російських енергоресурсів”, і що вони начебто лобіюють інтереси російських енергетичних компаній “Газпром” та “Роснафта”.

Крім того, у матеріалі Олену Мудру та природозахисниць пов’язують з виданням «Закарпаття онлайн». Медіа звинувачують, мовляв, його сервер розміщений в рф і окремі IP-адреси, з яких адмініструється сайт, мають геолокацію, пов’язану з росією.

У матеріалі додано фото заяви до Ради нацбезпеки та оборони, СБУ та Нацполіції, з вимогою перевірити IP-адреси, пов’язані з порталом, та встановити осіб, які адмініструють ресурс.

Олена Мудра наведену інформацію заперечує, зазначаючи, що вже тривалий час займається з колегами збереженням карпатського високогір’я від забудови вітроелектростанціями. Свою діяльність, зокрема, висвітлює на сайті «Закарпаття онлайн».

“Це спланована, досить масштабна акція з дискредитації мене як журналістки та місцевої спільноти природозахисників, яка виступає за збереження екосистем високогір’я Українських Карпат від вітроенергетичних проєктів, які можуть їх зруйнувати. Атаки зазнає також видання, яке дає спільноті інформаційний майданчик. Я серед цілей, тому що висвітлюю кампанію за збереження в межах професійної діяльності”, – зазначила Олена Мудра.

При цьому журналістка відзначає, що спільнота не виступає проти розвитку вітроенергетики – йдеться виключно про обрання локацій під ВЕС. Адже під будівництво вітряків визначено території високогір’я, на які розповсюджуються міжнародні зобов’язання України щодо їх охорони.

«Побудувати тут вітроелектростанції без порушення природоохоронного, лісового, містобудівного законодавства неможливо», – додала Олена Мудра.

При цьому припустила, що інформаційна кампанія із закликами до правоохоронних органів є способом «легалізувати» негласні слідчі дії щодо неї як до журналістки.

Вітряки на високогір’ї Карпат

До 13 червня Державна екологічна іспекція в Закарпатській області проводить перевірку на полонині Руній. Там без обов’язкового висновку оцінки впливу на довкілля «Вітропарки України» почали монтувати фундамент під перші 3 вітроустановки.

Так, процедура розгляду адміністративних документів для отримання ОВД зупинена відповідно до рішення Міндовкілля на час, поки справа розглядається у суді.

У квітні, попри неодноразові заклики природозахисних організацій, для будівництва автомобільної дороги на полонину Руну вирубали частину охоронбваних пралісів.

Загалом на полонині Руній хочуть звести до 30 ВЕС.

Будівництво на Руній. Фото: Марк Мельниченко

Також спорудження вітряків заплановане на інших цінних ділянках карпатського високогір’я, як от Вододільний хребет, Лютянська Голиця, гора Остра, полонини Апецька і Красна, яка є частиною заповідного Свидовецького масиву.

Свого часу консорціум природозахисних організацій ініціював збір підписів під зверненням проти недопущення будівництва вітряків у високогір’ї Карпат. Також н початку цього року громадськість підписувала петицію до обласної ради про мораторій на будівництво ВЕС у горах. Попри те, що петиція за кілька днів набрала необхідні голоси, Закарпатська облрада не взяла її до розгляду, пояснивши, що не має відповідних повноважень.