Краєзнавець, військовослужбовець Владислав Товтин презентував свої світлини з книгами, які він читає на фронті у рамках проєкту “Книги на лінії Фронту” до книжкового ярмарку Svět knihy 2025 у Празі. Світлини зроблені  на мобільний телефон у 2022-2025 роки під час вибухів і автоматних черг — без постановок, без прикрас, в реальному польовому житті.

— Цього разу я потрапив на книжковий ярмарок не як письменник, ні літератор, ні критик, ні навіть  не як видавець, а як читач, — розповів Владислав Товтин. — І одеситка Оксана Маслова, яка через війну виїхала за кордон і певний час жила в Празі, запропонувала мені зробити такий проєкт-співпрацю «Книга на лінії фронту». Це серія фотографій з книжками, які я читав під час війни, з моїх соцмереж. Тобто це книжки, які читають військові. В нас є навіть така невеличка бібліотека, але це мої звичайні буденні фото.

Організувати фотовиставку допоміг Чеський центр. Експозиція була розгорнута в рамках книжкового ярмарку 15-18 травня і тепер буде експонуватися в різних містах та заходах, до яких дотична українська діаспора Чехії. Потрапив до Чехії Владислав на запрошення організаторів виставки в межах невеликої короткотермінової відпустки та за підтримки командування. На відкритті були присутні представники української амбасади.

— На війні все неважливе відсікається, — каже Владислав. — Залишається тільки те, що справді вартісне. І для багатьох українських військових там, де стираються звичні соціальні ролі, де смерть постійно поруч, де нещирість зникає разом із зайвими словами, лишається книга. На цій тонкій межі між життям і смертю кожна мить набуває найвищої цінності. І саме в такі миті вони звертаються до книги. Фотографії, зібрані за три роки війни, — це фрагменти не лише фронтового побуту, а й особистих історій. Це слова живих і пам’ять про тих, хто не повернувся.

Цей проєкт — про зв’язок між життям і смертю, війною та книгою. Про те, що насправді має вагу там, де кожен крок — це боротьба за свободу із ризиком стати останнім в житті.