У Закарпатському музеї народної архітектури та побуту триває перша в Україні масштабна виставка, присвячена феномену українського храмового дереворізьблення.

Експозиція охоплює кілька століть української духовної історії, відтворюючи автентичний храмовий інтер’єр Карпат XVIII–XIX століть. В експозиції представлено іконостаси, царські врата, панікадила, жертовники, свічники-“павуки”, процесійні хрести та інші сакральні об’єкти, що формували неповторний естетичний код української горянської культури.

Втрачена традиція

У коментарі Varosh ректор Закарпатської академії мистецтв, мистецтвознавець, різьбяр Михайло Приймич підкреслює: нинішня виставка є не просто мистецькою подією. Це – акт повернення до власного культурного коріння.

“Коли ми говоримо про феномен художнього дерева, найперше треба розуміти: у Карпатах для людини дерево було основним матеріалом. Це основа її світу: з дерева будували хати, ним зігрівалися, у ньому виражали ідеї. Дерево формувало окремий простір, який був найважливішою частиною самоідентифікації горян. Якщо вірмени досконало працюють із каменем, греки – з мармуром, то мовою світу Карпат завжди було саме дерево”, – каже Михайло Приймич.

За його словами, нині традиція художнього на дереві перебуває на межі зникнення. Якщо раніше у профільному виші в Ужгороді група різьбярів налічувала 15 студентів, то нині на цей напрям у коледж вступило цього року лише 3 студентів, ще 3 – у Закарпатську академію мистецтв.

“Є одиниці майстрів, які ще можуть зробити зруб чи виконати справжнє ручне різьблення. Сьогодні все більше використовуються ЧПУ-машини, а це вже не мистецтво, це промисловість”, – каже мистецтвознавець.

І тому також нинішня масштабна виставка є важливою та унікальною. Ще й зважаючи на те, що виставки, присвячені художньому дереву, не проводили вже багато років, додав Михайло Приймич.

Феномен сакрального різьблення

Серед експонатів виставки у скансені в Ужгороді – українські іконостаси XVIII–XIX ст., хрести з Колочави, терновий вінок різьбяра Івана Сільвая з одного шматка дерева, роботи майстрів Василя Варги, Івана Щура. Також тут можна побачити дипломні роботи студентів Закарпатської академії мистецтв, що поєднують традиційні мотиви з сучасною пластикою. Зокрема, експонуються елементи традиції бетлегему — закарпатського різдвяного вертепу, невіддільним елементом якого є шопка у формі мініатюрного храму, зазвичай місцевого.

Михайло Приймич розповідає: “Коли ми говоримо про художнє дерево, то найперше маємо на увазі, що воно завжди було присутнє у церкві. Адже саме церква виступала осердям села – вона формувала його простір, була духовним і культурним центром громади, меморіалізувала саму пам’ять села.  Тому найцікавіші, найгарніші речі майстри виконували саме для храму”.

Центральним експонатом виставки є відреставрований іконостас XVIII століття з церкви святих Петра і Павла в селі Туриця. Свого часу його вдалося буквально врятувати. Викинутий із храму за рішенням представників УПЦ МП, іконостас згодом викупила Мукачівська греко-католицька єпархія, а відтак його відновили у стінах Закарпатської академії мистецтв.

Частина об’єктів, представлених в експозиції, надана із фонових сховищ краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та музею Ф. Манайла. Останній зберігає унікальний іконостас 1760 року, який нині перебуває на реставрації, але вже оцифрований у форматі 3D-моделі.

Культурна місія виставки

Організатори виставки зазначають: українська сакральна архітектура – світове надбання: із восьми українських об’єктів, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, п’ять – саме дерев’яні храми. Наголошують, що збереження сакральної спадщини є питанням не лише культури, а й національної безпеки.

“В умовах війни відновлення українських духовних символів означає також зміцнення історичної пам’яті й культурної незалежності”, – кажуть організатори.

Виставка в Ужгороді є частиною міждисциплінарного дослідження “ТРОП”. Проєкт реалізує громадська організація “Культурна платформа Закарпаття” за підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з Закарпатською академією мистецтв.

Виставка буде представлена у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту до 20 жовтня. Відвідати її можна з 09:00 до 17:00 години, вхід вільний.

Експонати виставки не лише можна побачити наживо, а й переглянути онлайн: усі вони оцифровані й доступні у форматі 3D-моделей на сайті проєкту crptarchitect.org.

Тут також зібрано базу втрачених об’єктів церковної архітектури Закарпаття, лекції, дослідження та інші матеріали, які допомагають відтворити українську гуманітарну спадщину.