Впродовж кількох місяців в Ужгороді тривав проєкт «Музичне літо», спрямований на психоемоційну підтримку підлітків, зняття стресу, покращення комунікації через музику.

Як розповіла  комунікаційниця громадської організації «Соль Дієз» Вікторія Кумгир-Новак, учасниками проєкту «Музичне літо» стало 15 дітей з родин переселенців віком 13-16 років.

«Музика – це один зі способів невербальної комунікації, яка дозволяє безсловесно висловити емоції та почуття, для яких не можеш дібрати слів. Музичні терапевтичні заняття ініціювала засновниця «Соль Дієз» Катерина Кудашева – музикантка, музикотерапевтка із відповідною освітою та підготовкою», – розповіла Вікторія.

У межах проєкту тричі на тиждень підлітки відвідували заняття, на яких знайомилися з різними музичними інструментами, вчилися грати на них та створювати мелодії. Також на заняттях діти багато співали, пізнаючи різноманітний музичний світ фольклору.

Вікторія Кумгир-Новак каже: «Наші заняття – це така собі кругосвітня подорож музикою. Народна музика доступна мелодично, ритмічно: багато хто з методологів музичного розвитку рекомендують починати музичні заняття саме з локального фольклору, адже це – «генетичний код нації». Співали закарпатські коломийки, фольклор інших країн світу, а також те, до чого лежала душа: наприклад, діти просили Скрябіна «Спи собі сама» чи от спірічуел «Let my people go» Луі Армстронга».

Для спільного музикування на заняттях використовували різноманітні інструменти: джембе, ксилофон, пелюстковий барабан (глюкофон ручної роботи з Харкова), кабасу, трикутник, дарбуки, ритмічні палички, шум дощу. З особливим захватом підлітки, імпровізуючи, вибивали ритми на барабанах.

Бажаючі мали нагоду навчитися і грати на гітарі: заняття проходили за участі музичної тренерки, гітаристки, фасилітаторки Аліни Кузнєцової.

Серед іншого, на заняттях діти, поділившись на чотири групи, створювали спільну авторську пісню. Кожна група відповідала за 1 куплет і писала його в тому стилі, в якому хотіла. Так усі разом вони створили пісню «Про все на світі», або інакше – Літню рапсодію.

«В пісні є короткий вступ, написаний з використанням гуцульського ладу та закарпатського діалекту. Наступний куплет – алюзія на пісню Скрябіна «Спи собі сама». Є містичний та абсурдний куплети. Приспів діти придумували спільно. Останній куплет –про те, з якими думками ростуть ці діти, багато хто з яких, на жаль, бачили жахи війни», – розповіла Вікторія Кумгир-Новак.

Створену авторську пісню діти презентували на заключному фінальному концерті проєкту, а також записали на студії звукозапису як справжні професійні музиканти.

Проєкт втілювали в межах гранту від Карпатського фонду за підтримки COFRA.