Вхiд на сайт
Авторизацiя

Третина українців вважають себе щасливими – це на 10% більше ніж минулоріч

Третина українців вважають себе щасливими – це на 10% більше ніж минулоріч
29% українців вважають себе дуже щасливими людьми, і лише 2% – абсолютно нещасними.

Такими є результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке проводилось 14-16 січня 2021 року.

Варто зазначити, що на весні 2020 року показник щасливих українців сягав 19%. При цьому половина українців вважає себе швидше щасливими, а 17% – не дуже. Зазначається, що чим молодший вік – тим щасливішими себе відчувають опитані. Щодо джерела щастя в житті, то 64% вважають, що воно найперше залежить від внутрішнього стану людини. Водночас 27% переконані – що від зовнішніх обставин.

Жінки більше схильні вважати, що щастя – це в першу чергу результат внутрішнього стану людини.

Взагалі чим щасливіша людина, тим більше вона погоджується з такою ж думкою.

Крім того, рівень щастя напряму пов'язаний із з психоемоційними станами: чим вищий рівень щастя в опитаних, тим нижчий рівень негативних емоційних станів вони переживають. Загалом, згідно з опитуванням, в українців знизився рівень ознак депресії, тривожності та втоми. Достатньо низькими залишаються рівень паніки та розладів сну. Зниження рівня депресії, тривожності та втоми пояснюється ти, що опитування проводилося в період зимових свят, коли є відпустки, зустрічі з близьким та рідними, надії та плани на 2021 рік.

До речі, серед тих, хто частіше комунікує зі своїми близькими, – рівень негативних емоційних станів нижчий. При цьому рівень міжособистісної комунікації з родичами та іншими близькими людьми є високим.

78% опитаних зазначили, що часто або ж постійно спілкуються з родиною
48% – роблять це постійно
30% – часто
Кожен п’ятий респондент робить це іноді, або ж рідко.
1% опитаних ніколи не спілкується зі своїми найближчими.
До того ж 32% респондентів постійно спілкуються зі своїми колегами, а 29% роблять це часто.

Відносно високий рівень комунікації з родичами спостерігається серед усіх вікових категорій. При цьому поступове погіршення психоемоційних станів все одно спостерігається з віком. У групі 60+ яскраво виражені ознаки депресії, розладів сну та втоми. Водночас слід зауважити, що рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп. Проте динаміці у порівнянні із весною 2020 року помітно зниження рівня усіх негативних емоційних станів серед молодої вікової категорії (18-39 років).

Також знизилися показники депресії, втоми та тривоги серед респондентів середньої та старшої вікових категорій (40-59 років). Жінки демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. В останніх спостерігається зниження індексів щодо тривоги, втоми, депресії та розладів сну. У жінок – зниження рівня втоми, тривоги та депресії при стабільних показниках розладів сну та паніки.

Вибіркова сукупність опитування: 1600 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%.

Джерело
Приєднуйтесь до нашого каналу в Telegram: https://t.me/zak_kor

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: