День вишиванки: закарпатці – про свято та завжди популярний одяг-символ

21 травня 2020 21:20 Переглядів: 1107 Коментарів: 0 Друкувати

Серед українських символів – прапора, герба, гімна, мови – важливу роль також відіграє вишиванка. Здавна українці закодовували в маленькі стібки на канві добру долю, щастя...

День вишиванки відзначаємо сьогодні, 21 травня, тож всі охочі долучалися до свята, одягнувши цей народний одяг чи-то на роботу, чи на прогулянку, чи у справах. У соцмережах рясніють патріотичні світлини, а ми поспілкувалися безпосередньо з ними, хто створює вишиванки власноруч, і розпитали, що для них значить вишивка. Тематичний матеріал "Закарпатського кореспондента" – із нагоди свята.

День вишиванки: закарпатці – про свято та завжди популярний одяг-символ

Мисткиня Людмила Губаль – заслужена майстриня народної творчості України, голови Закарпатського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України працює в різних видах і жанрах мистецтва. У її творчому доробку вишивані сорочки, рушники, ляльки, розпис на склі, кераміка, декоровані диньки, живопис, писанкарство тощо.
Вишивання пані Людмила полюбила змалку, адже багато свого часу цій справі приділяла її мама та бабуся. І сама майстриня раніше виготовляла чимало вишиванок на замовлення. "Правду кажуть, якщо жінка дарує чоловікові вишиту власними руками сорочку, вона його дуже любить, адже це надзвичайно копітка робота, яка вимагає неабиякої терпеливості", – розповідає мисткиня.
Зараз багато часу приділяє виготовленню, зокрема, ляльок ручної роботи, які також "одягає" у вишиванки. Ділиться, у цій справі надзвичайно важливі деталі, а на виготовлення лише однієї плахти-спідниці з вишивкою потрібно щонайменше тиждень.
Принагідно напередодні свята Людмила Губаль розпочала участь у марафоні "7 днів – 7 ляльок", тож тепер щодня на своїй фейсбук-сторінці ділиться власними виробами, серед яких і ляльки мотанки. Значну увагу мисткиня приділяє народним строям своїх творінь, як-от такому автентичному одягу ляльок "Ґазди".

Учителька Ужгородської ЗОШ №9 Тетяна Герзанич серед вишивок провела все дитинство. Розповідає, бабуся багато вишивала – на великі свята стіл і ліжка встелялися вишитими скатертинами і покривалами. “Вишивала різними техніками – гладдю хрестиком. Досі збереглися нитки, які бабусина сестра присилала з Чехії, надзвичайно високої якості. Вишивати я навчилася в школі. Уже в університеті, особливо під час Майдану, загорілася бажанням мати власну вишиванку. Це для мене був своєрідний виклик – я не професіонал, тому робота зайняла досить багато часу. З викрійкою допомогла мама, а тканину подарувала тітка”, – ділиться Тетяна.
Зізнається, хотілося саме чорно-червону вишиванку з геометричним орнаментом, щоб одягати до церкви чи на національні свята.
“Довго шукала схему і підбирала нитки. Вибирала інтуїтивно, але через якийсь час цікаво було дізнатися, що символи, які вишила, майже ідеально відповідають світогляду й цінностям. Наприклад, ромби означають поєднання жіночого і чоловічого начал, достатку і благополуччя. Квітка з вісьмома пелюстками – рожечка, або восьмипроменева зірка – знак Сонця, енергії творення. Меандри – дуже древні символи, які мають оберігати власника сорочки від злих сил. Символізують благополуччя, нескінченність, ситість, довголіття. Сорочка вийшла хоч і не ідеальна, але дуже яскрава і сучасна”, – розповідає дівчина.

І хоча через популярність автентичного одягу вишиванку зараз можна придбати будь-де, особливого значення набуває та, що вишита власними руками. Таку думку поділяє й ведуча програми "Тема дня" на телеканалі UA: Закарпаття Яна Тегза, яка розповіла нам про свої вишивані творіння.

Дівчина ділиться: "Свою сорочку вишивала до Дня Незалежності три роки тому. Для цього мені потрібно було витратити декілька місяців у середньому по 1-2 години в день. На вишиванці можна побачити соняшники, колосся пшениці, грона калини, геометричні орнаменти. Найважливішою прикрасою для мене є Герб України. Вони символізують добробут, рідну Батьківщину та красу життя. Як кажуть, своя сорочка ближче до тіла. І цих "своїх сорочок" хочу мати цілу колекцію. Уже підготовлені вишиті заготовки оливковими нитками для сучасного повсякденного варіанту вишиванки. Мені подобається, як виглядає мак, ромашка, незабудки на українському жіночому традиційному одязі. Тож моя наступна вишиванка також буде вкрита квітковим орнаментом".

Хибно вважати, що вишивання – це здебільшого лише жіноча справа, адже і чоловіки знаходять віддушину в такому хобі. Серед них, зокрема, і закарпатець Віталій Матьовка, який вишиває і нитками, і бісером. Коли у 2012 році чоловік через недугу втратив ноги, вишивання стало основним заробітком.
Роботи популяризував через соцмережу “Фейсбук”. Розповідає, найбільший попит мали сорочки та сукні, а замовлення були по всьому світу.
Чоловік згадує, тоді саме українська вишиванка ставала все популярнішою, тож охочих придбати його творіння було багато.
“Найбільше замовлень було з Італії (переважно вишиті ікони), сукні та сорочки Укрпоштою відправляв в Америку, Іспанію, Португалію, Гонконг. Здебільшого це були незнайомі люди, які побачили роботи на фейсбук-сторінці”, - розповідає Віталій.
З часом замовлень стало менше, тож чоловік працював на ринку, таксував у спеціально обладнаному авті, тепер кладе плитку на будівництві. Однак зізнається, якщо випадає вільна хвилина, завжди охоче береться до вишивання.

До особливого свята креативно підійшов і знаний у краю творчий колектив Заслужений академічний Закарпатський народний хор.

Як повідомила художня керівниця колективу Наталія Петій-Потапчук, з нагоди патріотичного дня артисти організували арт-моб, який має на меті популяризацію автентичного українського одягу. Така акція через карантин відбувається в соцмережах - краяни діляться власними фотографіями у вишиванках чи старими світлинами своїх предків у такому одязі, адже не дарма вишиванку називають кодом нації, й особливості цього коду на багатонаціональному Закарпатті можуть мати відмінності навіть у традиціях сусідніх районів області.

Також доповненням до такого арт-мобу стала сьогоднішня акція на площі Театральній в Ужгороді, на якій артисти Закарпатського народного хору під звучання власних композицій роздавали перехожим захисні маски з орнаментом вишивки. А самі учасники хору були вдягнені в народні костюм, де відтворена вся вишивана географія Закарпаття, квіти бойків, яскравість лемків, суворість гуцулів.

Тож для того, аби вдягнути вишиванку, не варто чекати особливого дня. Достатньо лише розуміння зв'язку між поколіннями в традиціях і важливості цього символа української нації, частиною якої ми, сучасники, також є.

Закарпатський кореспондент

Приєднуйтесь до нашого каналу в Telegram: https://t.me/zak_kor