Вхiд на сайт
Авторизацiя

Закарпатська книжкова блогерка – про читання на карантині та способи боротьби з тривогою

Закарпатська книжкова блогерка – про читання на карантині та способи боротьби з тривогою

Закарпатка Марія Туряниця – журналістка за фахом, донедавна була відома як пресофіцерка патрульної поліції Закарпаття, нині її акценти серйозно змістились у бік блогерства.

Частково це пов’язано з тим, що зараз дівчина займається SMM-діяльністю та навіть стала співзасновницею SMM-агентства Ambassador. Оскільки своїм графіком Марія розпоряджається самостійно, додала до нього читання, що переросло у книжковий блог в Інстраграмі. Там у неї кожний третій пост – рецензія на книгу.
Більше про це “Закарпатський кореспондент” дізнавався з перших уст.

Пресофіцерка VS Книжкова б(л)огиня (позиціонування в Інстаграмі, – ред.)

Закарпатська книжкова блогерка – про читання на карантині та способи боротьби з тривогою– Розкажи про зміну діяльності. Не сумуєш за роботою від дзвінка до дзвінка і чи самій формувати свій графік краще?

– Не можу сказати, що моя діяльність сильно змінилася. Іншими стали хіба теми для текстів. Адже на попередній роботі я, по суті, теж була SMM-спеціалістом. Книжковий блог – скоріше хобі. Адже з’явився час для книг, які давно лежали на полицях і можливість розвивати власний профіль.
За чим, а за графіком з минулої роботи не сумую точно. Звичайно, легше самій розпоряджатися власним часом. Проте, навіть коли ти працюєш удома, – не завжди це вдається. SMM, як і журналістика, вимагає оперативного реагування на події. Й позаяк життя часто змінюється, треба постійно тримати руку на пульсі й вчити щось нове.

– І бути на “ти” із соцмережами...


– Так, я з тих людей, які, по-перше, дуже комунікабельні, по-друге, люблять бути корисними для інших. Поєднала приємне з корисним: читаю книжки, ділюся враженнями зі своїми підписниками, вивчаю, як аудиторія взаємодіє з різноманітними інструментами для просування в Інстаграмі. Крім того, у мене виникло бажання розвивати свій профіль, а для цього треба було визначити напрямок руху. Так і стався книжковий блог. Але не можу сказати, що він до кінця про літературу. Адже пишу я там і про власне життя, розповідаю різноманітні історії.

Закарпатська книжкова блогерка – про читання на карантині та способи боротьби з тривогою


– Окрім постів-рецензій, у сторіс обговорюєш прочитане з підписниками. Тож текст чи відео, де помічаєш більший фідбек?

– І те, й інше. Звісно, більше комунікації у сторіс. Бо так працюють алгоритми: читачі побачать історію, але допис можуть не побачити взагалі. Якщо раніше не взаємодіяли із подібними публікаціями. Хотілося б більше вподобань, обговорень, поширень. На все свій час. Працюю над цим. Тому, переконана, що досягну бажаного.

– Чи є в цій сфері люди, з яких береш приклад, або просто улюблені буктюбери й інші блогери?

– Немає. Є кілька книжкових профілів у Інстаграмі, за якими стежу, але не можу сказати, що беру з них приклад. Я намагаюся робити свій контент. Авторський та якісний. Декотрі профілі надихають мене як SMM-спеціалістку: правильна подача інформації, якісні фото й тексти, комунікація. Якщо чесно, у мене не вистачає часу, аби щодня дивитися, що роблять інші.

Закарпатська книжкова блогерка – про читання на карантині та способи боротьби з тривогою


– Яким бачиш свій блог у майбутньому?

– Для мене книги й читання – це можливість встановити хороше з’єднання язика з мозком, розвиток уяви, погляд на речі й досвід під різним кутом, дозвіл на мрії, нагода «побачити» ті землі, на які, можливо, ніколи не ступить моя нога, можливість зрозуміти інших, поважати їхні почуття, час розслабитися та відволіктися, неабиякий внесок у саморозвиток.
Насправді у мене є дуже багато ідей. Частина з них потребує фінансових вкладень і командної роботи. Але найбільше мій блог потребує активності. Тому найперше шукаю свою цільову аудиторію: літературних співрозмовників, однодумців і тих, хто думає інакше. Зараз працюю над цим, а роботи тут багацько. Адже, будьмо реалістами, тих, кому цікаві блоги про книги, одиниці.

Закарпатська книжкова блогерка – про читання на карантині та способи боротьби з тривогою– Карантин і читання. Як виглядає це в тебе?

– Чесно? Зміни не суттєві. Адже й до карантину я працювала вдома, тому виділяла собі час на читання коли хотіла. Єдине, стає трохи важче. На початку року я влаштувала собі відпочинок після звільнення. Вдома сиділа чимало. А коли вже була готова до пошуку чогось нового – змушена знову сидіти вдома. Це впливає на мій емоційний стан. Відтак, і на бажання щось почитати. Часто рятує планування. Якщо мій день спланований – він успішний. Тому моя найперша «книжка» щодня – планер.

– Якими книжками порадиш «рятуватися» від пандемічної тривоги та депресії?

– Скоріше відволіктися, ніж урятуватися. Але все залежить від ваших книжкових уподобань. Любите історії про життя? Почитайте роман Фредріка Бакмана «Чоловік на ім’я Уве». Вам до вподоби жахи, постапокаліптична література? Беріться за розширену версію «Протистояння» Стівена Кінга. Антиутопії й утопії? Читайте Олдоса Гакслі «Який прекрасний світ новий» або Джорджа Орвелла «1984». А ще краще і те, й інше. Детективи? Тут вам допоможе Агата Крісті «Вбивство у Східному експресі». Хочеться чогось для саморозвитку? Беріть до рук «Rework» Джейсона Фрайда та Девіда Хенссона або «Успішні виступи на TED. Рецепти найкращих спікерів» Кріса Андерсона. А ще краще підписуйтесь на мій профіль в Істаграмі (marusko_) й обиратимемо разом.

Закарпатський кореспондент

Приєднуйтесь до нашого каналу в Telegram: https://t.me/zak_kor

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: