Майстриня з Ужгорода Славка Войтовська ось уже 7 років поєднує ролі мами і дизайнера прикрас. Дівчина каже, що творчість – це справжня магія, яка наповнює життя чарами, а кожен виріб, створений майстринею, несе в собі енергетику, здатну позитивно впливати на її власницю.

«Закарпатський кореспондент» розпитав у Славки про те, які виклики постають перед нею в умовах карантину і як знання з психології допомагають їй у створенні прикрас.

Рукодільниця змалечку

Я любила рукоділля з дитинства. Змалечку я вишивала хрестиком та гладдю, гачкувала, в’язала, шила лялькам одяг, будувала їм будиночки, які оформлювала і всередині – шила коврики і фіранки, майструвала люстри з гірлянд. Тож творила я з дитинства, а от прикраси почала робити, коли народила другу донечку. Мені хотілося щось робити, чимось ділитися.
За професією я економіст, бухгалтер, але те, що це не моє, я зрозуміла ще в процесі навчання, але університет закінчила, тому що хотіла мати вищу освіту. Одразу після закінчення навчання я пішла в декрет, отже за професією я не працювала взагалі.

Про майстерню – як простір для творчості

На початку цього року я відкрила власну майстерню. Працювати вдома мені завжди було зручно, але переслідувало відчуття, що дім – це робота. Вдома мені хотілося бути жінкою, мамою, відпочивати, тому я вирішила, що потрібна майстерня – місце, де я налаштовуватимусь на робочий лад і працюватиму, не відволікаючись на приготування їжі, потреби дітей. Хотілося мати свій простір, де я чаруватиму і творитиму магію.
Вже деякий час я працюю там. Частина приміщення в мене обладнана під майстерню, а частина – це стелажі, скляні полички, де викладені прикраси. Будь-хто може прийти до мене в гості (торговий центр «Едельвейс», 3 поверх) і вибрати, приміряти, подивитися або ж разом зі мною підібрати матеріали і створити якусь унікальну прикрасу, уявляючи, якою вона буде – выдчути на дотик матеріал, прикласти його до обличчя.

Про любов до навчання, психологію та енергетику прикрас

В мене багато захоплень, я дуже люблю вчитися, розвиватися. Зараз я вивчаю астрологію, угорську та англійську мови. Уже майже 15 років вивчаю психологію в різних її проявах. Мені дуже подобається спілкуватися з людьми, людям зі мною комфортно. В кожній людині я намагаюсь відчути індивідуальність і унікальність, підтримую, коли хтось потребує допомоги і звертається до мене за цим.

Можу сказати, що навіть мої прикраси, створені для конкретної людини, несуть певну енергетику, частинку моєї душі і внутрішній посил. Я вірю, що людина, яка носить цю прикрасу, відчуває себе більш впевненою, успішною, сексуальною. Тому любов до психології проявляється значною мірою і в моїй творчості.

Про відкриття, які зробила на карантині
Чесно кажучи, карантин для мене – це подарунок. Я розумію, що є багато людей, для яких це дуже важкий період, але для мене це можливість побути вдома, побути з дітьми, нікуди не бігти. Це можливість побачити своїх дітей не просто як донечок, а як учениць, адже зараз я виступаю в ролі не тільки мами, а й вчителя. Займаючись із ними, зробила для себе багато відкриттів, і я вдячна карантину за цей момент. Крім того, я продовжую творити, і що цікаво, саме в період карантину я відчула, що мені хочеться ділитися своїми знаннями. Я вирішила проводити майстер-класи, показувати процес створення різних прикрас. Але чесно зізнаючись, записуючи відеоуроки, маю сумніви, чи не показую того, що й так усі вже вміють робити. Та все ж я довіряю своїй інтуїції, а вона мені підказує, що 7 років творчості – це досвід, і я точно маю, що показати людям.

Про магію творчості

Найбільше мені подобається робити щось для діток – чи це прикраси для них, чи майстер-клас. Це просто моя любовна любов – бачити, як вони радіють. Діти дають мені нові ідеї для творчості – одна з останніх моїх корон була створена для моєї похресниці. Дівчинка замовила до дня народження корону, як у Аврори – сплячої красуні. Це був унікальний досвід для мене, адже по-перше, я створювала корону під темперамент дівчинки, а по-друге, це був справжній челендж, адже ніде раніше я не бачила таких корон, вона народилася в моїй голові.
Мені дуже подобається створювати прикраси, які народжуються в моїй голові. В процесі створення я інколи не контролюю час, буває таке, що кілька годин працюю над виробом і навіть не помічаю, що минуло стільки часу. І тільки тіло і шлунок нагадують мені, що настала пора відпочити і поїсти.

Великодній майстер-клас від Славки Войтовської

Великдень ми завжди святкуємо в сімейному колі, навідуємо батьків. Свої перші майстер-класи в мережі я вирішила присвятити святковій тематиці. Ми з дівчатками прикрасили яєчка в техніці декупаж, а також змайстрували корзиночку для пасхальних яєчок.

Катерина Мучичка, \”Закарпатський кореспондент\”
Фото: Ірина Завізіон, Ірина Грін, Василь Міщук, Славка Войтовська