Сьогодні, 7 січня, в Україні православні християни відзначають Різдво. Вважається, що в цей день народився Ісус Христос – Син Божий на землі. Від цього ж дня починається відлік часу. Існує багато традицій, які пов\’язані з Різдвом: коляда, вертеп, звичай поминати предків та інші. Детальніше про святкування Різдва Христового
Традиції різдвяного святкування
Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий Різдвяний піст (Філіппов), з 27 листопада по 6 січня. В цей час виконувалися всі домашні роботи. Кут прикрашали особливо урочисто: запаленою свічкою чи лампадкою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят – дідух. Зерно з дідуха зберігали до весни, домішуючи потім до посівного – для забезпечення багатого врожаю. Особливе значення мала різдвяна погода. По ній визначали майбутній урожай.
Вранці 7 січня українці йшли до церкви, щоб віддати данину новонародженому Христу. Після закінчення церковної служби родина знову збиралася на святковий обід.
Після обіду настає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти також після обіду. Одружені пари, як правило, йдуть до своїх батьків. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, прощати один одному образи, щоб повною мірою відчути радість життя.
Багато традицій святкування Різдва до сих пір збереглися. З самого ранку прийнято ходити по домівках і співати колядки. Багато людей, коли колядують, вбираються в різні костюми та вітають зі святом людей на вулиці. Вечір проводять у сімейному колі за святковою вечерею з 12 не пісних страв. Стіл прикрашають свічками. Дітям розповідають біблійні історії про народження Христа. Традиційним також стало обмінюватися подарунками. 7 січня в церквах проводяться три богослужіння: опівночі, на світанку і вдень.
В цей день існують такі заборони:
не можна прибирати та займатися побутовими справами;
забороняється лихословити, лаятися та кричати;
не рекомендується надягати старий одяг;
ні в якому разі не можна відмовляти в допомозі;
проганяти колядників також забороняється;
категорично не можна гадати на Різдво;
не можна в цей день шити і в\’язати.
Прикмети
якщо відлига – весна буде рання і тепла;
на Різдво Христове заметіль – бджоли добре роїтися будуть;
якщо вранці в Різдво до вас зайдуть двоє, то у вашому будинку не буде смерті, розлучення та розлук протягом року;
зоряне небо – добре вродять в цьому році горох і гречка;
ясна погода на Різдво – до врожаю;
якщо 7 січня тепло – до холодної весни.
Коляда
З давніх-давен існував в нашому народі звичай бажати один одному щастя, здоров\’я, багатьох років і благополуччя в домі та сім\’ї. Вже після Святої Вечері українці починали ходити по домівках. Піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей, бажали їм згоди та достатку.
Колядувати починають не в усіх куточках України одночасно: колядують на Святий Вечір, хтось – в перший день Різдва Христового, також колядують на другий день святкування та після служби в церкві.
Готувалися до колядування заздалегідь – виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози і Ведмедя. У Різдвяній колядницькій групі були переважно хлопці. Вони вибирали отамана – хлопця, який відрізнявся спритністю, дотепністю і якого поважали. Крім того, він умів красиво починати пісню і зробити в ній висновок. Традиційний одяг колядників – білі та коричневі кожушки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові колядники, в залежності від регіону, різнилися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами. Тому існують дитяча коляда, хлоп\’яча, дівоча та церковна.