Вхiд на сайт
Авторизацiя

За всіма спеціальностями – недобір: абітурієнти не хочуть йти на робітничі професії

За всіма спеціальностями – недобір: абітурієнти не хочуть йти на робітничі професії
Ні зварників, ні фрезерувальників, ні токарів. В українських профтехах недобір за всіма спеціальностями.

З кожним роком охочих йти до профтехучилищ все менше. 1991 року профтехосвіту отримували 648 тис. осіб. Минулого року таких було всього 255 тис. учнів.

Через недобір Міністерство освіти дозволило абітурієнтам подавати заяви до закладів профтехосвіти до 1 жовтня. У ПТУ на наплив бажаючих вчитися не сподіваються.

Профтехам дали ще місяць
Якщо учнів не вистачає – потрібно добрати. Міністерство освіти дозволило профтехучилищам продовжити прийом заяв до 1 жовтня. Це стосується навчальних закладів, де не набралися групи.

А недобір спостерігається за всіма спеціальностями, нарікає директор Полтавського політехнічного ліцею Сергій Шиян: "Навіть на продавця одно-два заяви. Фахівці з металообробки – токарі, фрезерувальники – точно буде група з учнів після 11-го класу, а ось після 9-го – під питанням".

Набір до профтехів продовжують вже не перший рік. За додатковий місяць абітурієнти, які не вступили до вишів, отримують шанс піти до ПТУ. Однак це мало допомагає.

"З досвіду минулих років, невеликий приплив в вересні є. Але це незначне поповнення груп", – зазначає Сергій Шиян.

Зварювальники, слюсарі, токарі, фрезерувальники і ще понад 20 спеціальностей – в списку професій державного значення. Тобто, ці професії дефіцитні на ринку праці, і навчання оплачується за рахунок держбюджету. Всі інші спеціальності фінансуються з місцевих бюджетів. Але це ніяк не впливає на престиж перерахованих професій. Сергій Шиян пояснює – на цих спеціальностях немає ні підвищених стипендій, ні інших пільг, що привертають абітурієнтів.

Вчитися в ПТУ не престижно
Престижу немає, стипендії маленькі, а обладнання застаріле. Це головні причини, чому профтехучилища втрачають студентів.

Наприклад, стипендія студента університету 1180 грн, профтеху – 490 грн. Хоча витрати на харчування, транспорт у студентів однакові.

За даними Держстату, на сьогодні близько 15% випускників 9-х класів продовжують навчання в закладах професійно-технічної освіти. 2010 року їх частка становила 18,7%. За словами Бахрушина, попит на професійно-технічну освіту є, але більшість відчувають потребу в такій освіі в більш зрілому віці – після 11-го класу.

"Основними факторами, що впливають на вибір профтехосвіти випускниками 9-х класів, є престижність як самої освіти, так і професій, які вона може запропонувати. А також можливість навчання за престижнішими спеціальностями або в престижніших закладах. Також важливі оцінки можливості працевлаштування за професією", – зазначає Володимир Бахрушин, головний експерт з освіти Реанімаційного пакету реформ.

Сергій Шиян додає, що до ПТУ часто йдуть люди з вищою освітою – вони хочуть отримати робітничу спеціальність, щоб потім виїхати працювати за кордон.

Після випускного – на заробітки
Роботодавці буквально стоять в черзі за випускниками. На одного учня припадає по п'ять роботодавців, каже керівник політехнічного ліцею. Але низькі зарплати не приваблюють випускників.

"Нашим випускникам пропонують зарплату мінімум 8 тис. грн. При бажанні хороший робітник може заробляти і 20 тис. грн. Інше питання, що студенти після випускного їдуть за кордон, тому що там зарплати вище. А потім приїжджають і агітують їхати інших", – розповідає Шиян.

З викладачами та ж ситуація. Маленька зарплата і застаріла матеріально-технічна база не мотивують фахівців йти працювати до профтехів.

"У профтехучилищі повинен викладати майстер четвертого розряду. При цьому він повинен мати педагогічні навички. Але досвідченим токарям або фрезерувальникам вигідніше працювати на заводах в Польщі або Чехії, ніж навчати в профтехах", – розповідає Сергій Шиян.

При цьому у сьогоднішнього дефіциту кваліфікованих робітників багатьох професій є й інша сторона. Такі професії швидко зникають за рахунок автоматизації, зауважує Володимир Бахрушин. І це значить, що профтехам потрібно модернізуватися. Зокрема, підлаштовувати спеціальності під комп'ютеризацію. А в Україні – розвивати сучасне виробництво і створювати нові робочі місця з привабливими для молоді умовами праці.

Джерело
Приєднуйтесь до нашого каналу в Telegram: https://t.me/zak_kor

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: