Сьогодні, 6 червня, Православна церква відзначає Вознесіння Господнє – велике свято, що відзначається на сороковий день після Великодня. Вважається, що після цього терміну Ісус завершив земне служіння і вознісся на небо.
Вознесіння Господнє – перехідне свято, що залежить від Великодня. Воно відзначається на сороковий день після Воскресіння Христового і завершує пасхальний період.
У період від Великодня до Вознесіння люди намагалися не відмовляти в милостині і не проявляти жадібність, оскільки існувало повір\’я, що Христос може з\’явитися в образі жебрака для перевірки чистоти душі людини. Інше повір\’я стверджувало, що в цей період померлі грішники мали можливість побачити праведників.
В народі вірять, що земля вранці на Вознесіння плаче, адже горює за Христом, що відправився на небо, через що у святковий ранок на траві лежить роса, що володіє лікувальною силою. А також, що в цей день, забираючи Господа, небеса відкриваються і виконують бажання прохачів.
Священики в цей день одягають білі ряси і читають святкову службу. Християнам у свято рекомендовано відвідати храм, а також причаститися.
Як і в інші великі свята, забороняється важка праця і необов\’язкові справи. День потрібно провести з повагою та духовним спокоєм, тому, відповідно, не можна злитися, сваритися і лихословити.
Народні прикмети:
якщо на Вознесіння хороша погода, то вона протримається до дня Святого Михайла;
якщо трава пахне сильніше звичного – на дощ;
дощова погода на Вознесіння віщує хвороби і неврожай;
ранкова роса на Вознесіння подарує молодість і красу кожному, хто вмиється нею.

