З 20 лютого 2017 р. починається Масляна – тиждень перед Великим постом, що символізує проводи зими та зустріч весни.
В останній тиждень перед Великим постом влаштовували народні гуляння, на яких пекли млинці, тому свято називають Масляною. Дехто з народознавців стверджує, що це не наше справжнє свято, а запозичене у росіян і білорусів. Інші посилаються на давньослов\’янські коріння Масляної, відзначаючи, що вона зародилася за часів Київської Русі, а значить, є й нашою культурною спадщиною.
В Україні цього тижня відзначали свято Колодія, а головною стравою були вареники із сиром і сметаною.
По всій Україні є поширеним звичай \”колодки\” або \”колодій\”, відомий у кількох локальних варіантах. В одному з них розігрували \”народження\” і \”поховання\” дерев\’яної ляльки – \”колодки\”. Дослідники трактують це як трансформацію стародавнього обряду виготовлення і знищення уособлення зими.
Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке \”Колодчине життя\”: у понеділок Колодка \”народжувалась\”, у вівторок – \”хрестилася\”, у середу були \”похрестини\”, у четвер вона \”помирала\”, у п\’ятницю Колодку \”ховали\”, а в суботу \”оплакували\”. У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі.
Кожен день Масляної (Колодія) має певне значення, назву та цікаві звичаї.
Понеділок \”сирного тижня\” називається \”зустріч\”, і в цей день всі ходили на гостину. За стародавнім повір\’ям, хто в домі залишиться, той поховає своє господарство. У цей день жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. Якщо до них хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було тільки відкупившись або поставивши \”могорича\”. У понеділок влаштовували гуляння, катання на санях. У цей день починали пекти млинці, а перший випечений млинець обов\’язково віддавали убогим, щоб він згадав душі покійних родичів.
У вівторок влаштовували веселі забави, які тривали майже весь день. У цей день хлопці виглядали наречених, а дівчата – суджених. У вівторок по дворах ходили ряджені, які за певну плату у вигляді млинців дозволяли прив\’язати до віника стрічку. Разом з цією стрічкою ряджені \”несли із собою\” з дому всі хвороби, негаразди і нещастя.
У середу тещі приймали своїх зятів у гостях і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, збирали всіх рідних і знайомих. Цій традиції присвячено чималу кількість прислів\’їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. У народі вірили: якщо чоловік вибирає млинці або вареники із солоною начинкою, значить він впертий і з гонором. А якщо солодкими ласує, то ніжно і лагідно обходитиметься зі своєю дружиною. Раділи тещі, якщо зять багато їв: значить, не ледачий і працьовитий.
У четвер не можна було шити і прясти. Всіма родинами люди виходили на різні змагання, \”бої\”, кінські перегони, різні катання вулицями і спорудження снігових фортець.
У п\’ятницю зяті пригощали тещ, після чого їх треба було покатати вулицями села або міста. Причому \”сервіс\” у такому випадку прямо залежав від характеру тещі: злу та сварливу везли вибоїстою дорогою, а лагідну й добру – прямою та рівною.
Субота називалася \”зовиціними\” посиденьками. Невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і вручали якийсь подарунок.
Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники із сиром, проводили масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляним, смачним, веселим тижнем, і водночас люди просили у близьких вибачення за завдані образи.
На Масляну готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок. На кісточках дівчата ворожили наступного понеділка. Кісточки виносили на вулицю й кидали від порога до воріт. Якщо кісточка долетіла – дівчина буде здоровою протягом року, а якщо перелетіла через ворота – дівка неодмінно вийде заміж.
Також готували млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та іншу обрядову їжу. Млинці на Масляну можуть бути різні: прісні, солодкі, і з начинкою, дріжджові тощо. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.
Також за першим спеченим масляного тижня млинцем судили про те, що очікує протягом року, до наступної Масляної:
– якщо млинець легко перекинувся – цьогоріч слід чекати заміжжя;
– якщо млинець прилип до сковороді – ще 3 роки в батьківській хаті сидіти;
– рівні краї млинця – заміжжя щасливим буде;
– краї нерівні, рвані – подумати треба, чи за того заміж збираєтеся;
– якщо в середині вийшов пригрів, то чоловік буде вірним, а якщо збоку – на інших задивлятися буде;
– скільки дірочок у млинці – стільки дітей по лавках;
– гарний, рум\’яний млинець – до здоров\’я, а блідий – до хвороб.