Цей генплан – не є генпланом розвитку, а й надалі продукує безвідповідальний підхід до території.
9 вересня в Управлінні містобудування та архітектури Закарпатської ОДА обговорювали проблеми містобудування, перспективи розвитку території м. Ужгорода, стан розроблення містобудівної документації, а також питання щодо приміських зон, дотримання вимог чинного законодавства в плані містобудування, земельного кадастру, проблеми збереження пам’яток архітектури й історичної спадщини міста.

Головний архітектор обласного центру Петро Сарваш зазначив, що практично тиждень тому вже було отримано позитивний висновок експертизи й протягом місяця генплан винесуть на розгляд депутатського корпусу. Процедуру розпочато ще 2008 року, а план розроблено у 2004-му. Громадське обговорення проходило минулого року. Зауваження були, і Петро Олександрович перерахував основні: «Фактично зараз ми творимо картину майбутнього Ужгорода, і не ясно, яка ідея закладена тут, завдяки чому в місті буде варто жити через 20 років».

Які напрями соціального оздоровлення населення, як впливає геополітичне становище, яка має бути його спеціалізація, ресурси, залучення зовнішніх інвестицій, просторові можливості для розвитку міста, чи доцільно збільшувати його й завантажувати недорозвинуту інженерну інфраструктуру – на ці та інші питання нинішній генплан відповіді, на жаль, не дає, підкреслив Петро Сарваш.

Також у генплані ігнорується проблема реабілітації південної промислової зони, а також те, що повністю відсутні території для зовнішніх інвестицій. Приміром, частина міста в Перечинському напрямку між автодорогою та річкою Уж передбачена під індивідуальну забудову, хоча має чудове транспортне сполучення з об’їзною дорогою і є привабливою з точки зору інвестицій. «Цей генплан – не є генпланом розвитку, а й надалі продукує безвідповідальний підхід до території. Генплан – «проїдальний», – підсумував Петро Сарваш і водночас назвав історико-архітектурний опорний план абсолютно коректним.

Микола Пігуляк, начальник Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, погодився зі слушністю зауважень Петра Олександровича й додав, що цей генплан дасть нам лише узаконення тих територій, які не були включені до генплану 2004 року. «Найбільш слушним є те, що в генплані спостерігається небережливе ставлення до територій, які розташовані близько до доріг і підходять для інвестиційних проектів, – їх віддають під житло. Індустріальна зона залишається такою, як є, і це явно нераціональне використання територій, що могли би бути залучені до розвитку міста», – підкреслив Микола Миколайович.

Пан Пігуляк також зазначив, що цей генплан є безстроковим. «Раз на п’ять років, але не частіше, вносяться зміни. Однак ініціювати їх можна будь-коли. Слушні пропозиції, озвучені цього разу, будуть внесені одразу після його прийняття. А сьогоднішня нарада покладе початок плідній співпраці», – підсумував начальник Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА.

No tags for this post.