Дивовижний гриб, що прибув із далекої Австралії та відомий під назвою чортові пальці, ще нещодавно вважався рідкісним і перебував під державним захистом. Проте нині цей організм настільки активно розселився лісами Карпат, що його навіть вилучили зі списку охоронних видів України.
На території Карпатського біосферного заповідника все частіше помічають квітохвісник Арчера, який вважається одним із найбільш незвичайних представників родини Веселкових. Дослідники попереджають: цей гриб не є просто цікавою біологічною знахідкою, а становить загрозу як агресивний інвазивний вид, що стрімко захоплює європейські природні зони.
У народі цей організм отримав моторошні назви, такі як восьминіг лісу або чортові пальці. Його природною домівкою є Австралія, Тасманія та Нова Зеландія. До Європи, а саме до Франції, спори потрапили приблизно сто років тому, ймовірно, через військові перевезення або поставки вовни під час Першої світової війни. Згодом вид мігрував на схід і наприкінці минулого століття з’явився в Україні, де успішно адаптувався до умов Карпат.
Процес появи плодового тіла цього гриба нагадує кадри з фільмів про інопланетні форми життя. Спочатку під землею формується щось схоже на яйце, яке з часом тріскається. Після цього всього за кілька годин з нього виникають від чотирьох до восьми яскравих рожевих або червоних відростків, що нагадують щупальця.
Ці відростки вкриті специфічним слизом оливкового кольору, який виділяє дуже різкий і неприємний запах гнилого м’яса. Така особливість потрібна грибу для приваблення комах, зокрема мух та жуків-могильників, які, сідаючи на нього, переносять мікроскопічні спори на нові ділянки лісу.
У межах Карпатського біосферного заповідника квітохвісник Арчера найчастіше обирає для життя вологі мішані або букові ліси. Йому необхідні умови з товстим шаром гнильної деревини та опалого листя. Завдяки здатності дуже швидко засвоювати поживні речовини, цей прибулець створює жорстку конкуренцію для місцевих видів грибів.
Експерти зауважують, що застати гриб у стадії максимального розквіту досить важко. Його активна фаза розвитку триває лише від одного до двох днів. Після цього період вегетації закінчується, плодове тіло швидко втрачає свою структуру, блідне і перетворюється на безформну слизову масу.
Цікавим є той факт, що у третьому виданні Червоної книги України квітохвісник Арчера мав статус Зникаючий. На той час його помічали вкрай рідко, тому вчені вважали його реліктовим видом, що потребує особливого захисту від повного зникнення. Однак подальші спостереження довели, що перед нами класичний агресор-інвазив.
Через надзвичайно швидке поширення в лісових масивах Західної України, і зокрема на території заповідника, гриб перестав бути рідкістю. Саме тому у 2021 році було прийнято рішення офіційно виключити його з Червоної книги України.
Спеціалісти наголошують, що експансія чужорідних видів є одним із найголовніших екологічних викликів для природи у двадцять першому столітті. Ретельний моніторинг таких організмів дозволяє вченим відстежувати негативні зміни, що відбуваються в унікальних екосистемах Карпат.