Рахівський районний суд ухвалив рішення про ув’язнення посадовця, який ухилився від мобілізації. Керівника одного з пересувних відділень поштового зв’язку акціонерного товариства «Укрпошта» визнано винним. За це правопорушення суд призначив йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Згідно з матеріалами судового вироку, події розгорталися на початку року. Зокрема, у січні цього року чоловік пройшов огляд Військово-лікарською комісією (ВЛК). За результатами обстеження його було визнано повністю придатним до проходження військової служби. Після цього йому вручили повістку, що вимагала з’явитися для відправлення до військової частини. Однак він категорично відмовився її прийняти.
На слуханнях у суді обвинувачений не визнав себе винним за висунутими звинуваченнями. Він пояснив свою позицію, зазначивши, що з 2013 року є активним служителем релігійного об’єднання Свідків Єгови в Україні. Його віросповідання суворо забороняє йому брати до рук будь-яку зброю. За словами чоловіка, він сумлінно з’являвся до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Там він неодноразово звертався з проханням про заміну військового обов’язку на альтернативну, невійськову службу цивільного характеру.
Своєю чергою, голова Військово-лікарської комісії дала свідчення у суді. Вона зазначила, що під час медичного огляду чоловік дійсно повідомляв про проблеми зі шкірою, а саме про висипи. Також він перебуває на диспансерному обліку у відповідного спеціаліста. Проте, незважаючи на ці скарги та наявність обліку, офіційний висновок медичної комісії підтвердив його придатність до військової служби.
У вироку суду було детально викладено позицію щодо релігійних переконань. Суд зазначив, що Збройні Сили України мають потребу у значній кількості фахівців. Ці професії та посади не пов’язані безпосередньо з участю у бойових діях. Також суд не розцінив посилання обвинуваченого на його релігійні погляди. Обвинувачений стверджував, що віра забороняє йому носити військову форму або брати зброю до рук. Проте, на думку суду, це не може бути обставиною, яка обмежує можливість сповідувати свою віру. Це також не може звільняти від виконання обов’язку настільки, щоб виправдати ухилення.