На території Ужанського національного природного парку було здійснено детерміністичний моніторинг чисельності рисі євразійської. За допомогою цього методу вдалося підтвердити присутність семи особин цього рідкісного хижака, серед яких чотири — самці. Такий підхід став можливим завдяки індивідуальній ідентифікації тварин за унікальним рисунком шерсті.
Дослідження проводять експерти команди «Рідкісні види» WWF-Україна спільно з науковцями Ужанського НПП за підтримки міжнародного проєкту LECA та у тісній координації з колегами транскордонного біосферного резервату «Східні Карпати».
Моніторинг у дії
Другий етап детерміністичного моніторингу розпочався у листопаді 2025 року. Для збору даних у парку було встановлено фотопастки на 30 локаціях — як у прикордонних, так і в центральних частинах заповідної території. Отримані матеріали синхронізуються з польськими та словацькими дослідниками, адже великі хижаки не зважають на державні кордони.
Раніше, за багаторічними спостереженнями 2017–2025 років, чисельність рисі в Ужанському НПП оцінювали в межах від 6 до 13 особин. Однак саме детерміністичний підхід дозволив перейти від приблизних оцінок до точних фактів і підтвердити реальну кількість тварин.
Результати моніторингу
Під час моніторингу на фотопастки знову потрапив добре відомий науковцям самець рисі, позначений як ID-4. Цей хижак за кілька днів може долати десятки кілометрів, переміщаючись між Ужанським національним парком та словацьким парком «Полоніни». Максимальний добовий перехід рисі може сягати до 30 км.
Фахівці наголошують: без синхронного міжнародного обліку одна й та сама тварина може бути зарахована кілька разів у різних регіонах, що призводить до завищених показників чисельності. Саме тому транскордонний моніторинг є ключовим для розробки ефективних програм збереження великих хижаків Карпат.
Загрози для рисі євразійської
За офіційними даними, в Україні нині мешкає близько 500 рисей, з яких приблизно 400 — у Карпатах. Основними загрозами для виду залишаються втрата середовища проживання, розвиток інфраструктури та фрагментація лісових територій. Екологи підкреслюють: збереження екологічних коридорів і спільні міжнародні підходи до охорони дикої природи є вирішальними для майбутнього рисі євразійської в Карпатах.
