Закарпатська область опинилася на останній сходинці серед усіх регіонів країни за підсумками національного мультипредметного тесту 2025 року. Такі результати рейтингу інформаційно-освітнього ресурсу “Освіта.ua”.
Як формують рейтинг
Для укладання рейтингу використали середні результати випускників шкіл, які складали НМТ у 2025 році. Тест охоплював завдання з української мови, математики, історії України та одного предмета на вибір.
Національний мультипредметний тест цього року відбувався у форматі комп’ютерного тестування з використанням завдань із закритою формою відповіді.
Водночас наголошують: результати варто розглядати з урахуванням воєнних обставин. Адже частина учнів через бойові дії була змушена залишити свої регіони та продовжувати навчання онлайн або за кордоном.
У рейтингову таблицю внесені лише випускники 2025 року, результати учнів, які закінчили школу раніше, не враховувалися.
Varosh намагався зв’язатися з керівницею управління освіти Закарпатської ОВА, щоб отримати фаховий коментар: чим можна пояснити такий низький результат по області за підсумками складання НМТ. Однак станом на зараз Мар’яна Марусинець на дзвінки не відповіла.
Рейтинг областей за результатами НМТ
Можливі причини низьких результатів НМТ в області
Видання Infopost ще у 2021 році писало про те, що Закарпатська область 4 роки поспіль опинялася на останній сходинці за результатами складання тоді ще ЗНО. Видання, спираючись на пояснення експертів, називало кілька вагомих причин для такої ситуації:
- високий рівень міграції, зокрема еміграції в регіоні, зокрема серед освітян;
- низький рівень залученості батьків до освіти дітей, в тому числі через високий рівень міграції та масовий виїзд людей на заробітки за кордон;
- понад 60% населення проживає в селах, де вкрай важко забезпечувати високий рівень освіти через брак ресурсів, у першу чергу, кадрових;
- поліетнічність регіону та низький рівень викладання української мови у школах національних меншин, насамперед, через 1) низьку якість методики викладання української мови як нерідної, 2) незбалансованість мовного компоненту у навчальних планах та 3) брак не просто вчителів, а саме білінгвальних, тобто двомовних вчителів.