Сьогодні, 15 серпня на засіданні сесії Жденіївської селищної ради депутати ухвалили рішення, яке фактично запускає процес підготовки до спорудження низки вітроустановок на горі Гостра та Верховинсько-Вододільному хребті на Закарпатті.

Так, своїм рішенням селищна рада надала дозвіл ТОВ “Вітряний парк “Верховинський” на виготовлення технічної документації з поділу земельної ділянки та проведення інженерно-геологічних вишукувань на території близько 216 га за межами населених пунктів.

Йдеться про території на горі Гостра та частину Вододільного хребта – на північ від сіл Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець.

Ці роботи виконуватимуться на замовлення та за клопотанням від 29 травня 2025 року ТОВ “Вітряний парк Верховинський”.

Поділ хребта під промислові майданчики

Як розповіла у коментарі Varosh голова ГО Save Пікуй Наталія Вишневська, яка була присутня на сесії, своїм рішенням депутати погодили відведення і поділ великої земельної ділянки Верховинсько-Вододільного хребта площею 216 га з одним кадастровим номером на кілька окремих ділянок. У майбутньому вони мають стати промисловими майданчиками для вітроустановок.

Також депутати надали дозвіл на виконання інженерно-геологічних вишукувань на горі Гострій.

Фото: Фейсбук-сторінка ГО “Save Пікуй”

За словами Наталії Вишневської, під час голосування “за” проголосували 11 депутатів, 5 висловилися “проти”. При цьому, вона висловила сумніви щодо кворуму: “Кількість депутатів, які зареєструвалися, і тих, хто залишився в залі під час голосування, різнилася. Це потрібно буде ще уточнити за відеозаписом”.

Наталія Вишневська також повідомила, що представники компанії “Вітропарки України”, які були присутні на засіданні й мали слово, запропонували нову угоду соціального партнерства для селищної ради. Угода передбачає авансові виплати на потреби громади в обмін на підтримку проєкту.

Як відомо, 3% з продажу виробленої електроенергії компанія платить у бюджет громади, на чиїх землях розміщає вітряки. За таким принципом вже працюють вітроустановки у Нижньоворітській громаді.

Верховинський Вододільний хребет

Верховинський Вододільний хребет – цінна природна територія, яка розділяє басейни річок Тиса (Чорне море) та Вісла (Балтійське море), розповідають експерти ГО “Екосфера”. Він оточений пралісами та територіями природно-заповідного фонду, а доступ до нього нині можливий лише пішими стежками.

Хребет є популярним туристичним маршрутом і частиною Закарпатського туристичного шляху. Через особливу геологічну будову він нагадує гребінь сплячого дракона.

Екологи попереджають, що для прокладання доріг і встановлення вітроустановок доведеться зрізати кам’янистий гребінь і повністю змінити рельєф, що призведе до втрати субальпійських луків, знищення лісів та пралісів.

Хто будує

Будівництво вітропарку на горі Гостра планує компанія “Вітропарки України”, яка після початку повномасштабної війни релокувалася з Краматорська на Закарпаття. Перші вітряки, споруджені компанією, вже працюють у Нижньоворітській громаді.

Нині “Вітропарки України” без отримання обов’язкового висновку оцінки впливу на довкілля вже заливають фундаменти під перші чотири вітряки на полонині Руній. Справу щодо будівництва вітроустановок на полонині днями завершив розглядати Закарпатський окружний адміністративний суд. Тут кілька місяців слухалася справа за позовом Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ) до Тур’є-Реметівської сільської ради щодо затвердження детального плану території під будівництво ВЕС на Руній. Рішення у справі суд оголосить 21 серпня.

Загалом, за інформацією екоспільноти, у планах компанії – будівництво понад 200 вітроустановок на гірських хребтах Карпат. Серед них – цінні високогір’я, як от Вододільний хребет, Лютянська Голиця, гора Остра, полонини Апецька і Красна, яка є частиною заповідного Свидовецького масиву, полонина Руна.