В умовах кліматичних змін, загрози вододефіциту та деградації природних екосистем транскордонний проєкт з відновлення заплавного ландшафту річки Латориця має на меті зберегти біорізноманіття прикордонних регіонів, а також налагодити ефективну модель сталого управління водними ресурсами.

Як розповів у коментарі Varosh директор ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”, кандидат біологічних наук Богдан Проць, у межах проєкту українські та словацькі фахівці прагнуть напрацювати спільні підходи в управлінні водами. Адже Латориця, протікаючи повз територію України та Словаччини, не знає кордонів. Тоді як підходи до використання її водного ресурсу в цих двох країнах сильно різняться.

Одним із ключових викликів є конкуренція за воду між сторонами. Богдан Проць каже: через інфраструктурні помилки ще радянського періоду, зокрема будівництво дороги біля Чопа, річка в окремих місцях має звужені ділянки. Це, з одного боку, загрожує повенями, а з іншого – дозволяє Україні утримувати й накопичувати воду у своєрідних природних «резервуарах».

«Українці користуються цією особливістю, адже вода Закарпаттю потрібна. Але так само вона потрібна і словакам, які хочуть, аби ми пропускали більше води. Тоді як у громадах з українського боку на це не погоджуються, зауважуючи, що самі потребують води», – розповідає експерт.

При цьому зазначає, що така напруга з часом лише зростатиме, оскільки дефіцит води відчувається дедалі більше: селяни скаржаться на зниження рівня води в криницях, а аграрії – на неможливість стабільного зрошування.

«Якщо не буде води, не буде паприки з Великої Доброні, не буде ранньої зеленини із Закарпаття. Все це складники економіки й добробуту людей», – каже Богдан Проць.

Наука та діалог – ключ до порозуміння

Проєктом передбачено до кінця 2025 року напрацювати аналітичний звіт з обґрунтуванням подальших природоохоронних заходів на території заплав Латориці — як з українського, так і словацького боку. Також має бути укладена аналітична база для подальших кроків з відновлення.

Упродовж цього часу в межах проєкту буде проведено детальний аналіз біорізноманіття та водної системи по обидва боки кордону; відбудуться дослідження з якості води та меліоративних каналів. Крім того, заплановано визначити території для гідрологічного відновлення, вивчити соціально-економічну ситуацію місцевих громад та розробити рамкову програму відновлення Латориці.

«Словацький інститут зараз моделює варіанти м’якого використання водних ресурсів, більш дружніх до природи», – каже Богдан Проць.

Однак наголошує, що без зміни ставлення до природи в цілому, це лише частина великої справи: «Без природи не буде води. А без води – не буде життя в горах, не буде сіл, не буде господарства. І це треба розуміти вже сьогодні, поки ще запізно», – зазначає експерт.