Рейтинг прозорості міст державних інституцій чи органів місцевого самоврядування Закарпаття — це не лише про візуально гарну вебсторінку. Набагато важливіше, чи дійсно на цьому ресурсі мешканці можуть дізнатися, як ухвалюються рішення щодо їхніх коштів і публічних послуг, хто представляє їхні інтереси й що робить місцева влада для громади. Це особливо актуально в кризові часи, коли довіра громади є ще важливішою.

Саме тому в межах українсько-словацько-нідерландського проєкту «Посилення верховенства права на місцевому рівні в Закарпатській області», за прикладом аналогічних ініціатив осередків Transparency International у Словаччині та Україні, створили пілотний мінірейтинг прозорості міст Закарпатської області.

Над підготовкою рейтингу працювали словацький осередок Transparency International,  український Інститут центральноєвропейських стратегій та політолог Ігор Вегеш з Ужгородського національного університету.

Рейтинг прозорості міст: методологія та результати

До оцінювання було включено 17 територіальних громад Закарпаття з населенням 20 тисяч і більше, а також Перечин з населенням 7 тисяч мешканців. 

Для оцінки використали 17 базових критеріїв, які ґрунтувалися на публічно доступній інформації з офіційних вебсайтів і соціальних мереж, відповідях на запити про доступ до публічної інформації та телефонному опитуванні. 

Найкращі результати в рейтингу продемонстрували стотисячне Мукачево, а також у п’ять разів менший Тячів. Обласний центр Ужгород опинився лише на п’ятому місці. 

Обидві найкраще оцінені територіальні громади набрали по 25 балів із можливих 34 (Мукачево відповідало прозорій практиці за 12 із 17 критеріїв, Тячів — за 11).

Найменш відкритими до громадського контролю виявилися малі громади Дубове та Королево, які отримали лише третину від можливих балів. Жодна з них не надала відповідь на запит про публічну інформацію. На сайті Дубового також відсутні ключові документи, такі як бюджети за останні три роки.

— Серед найбільших проблем, з якими ми зіткнулися під час оцінювання, — відсутність оприлюднених контактів депутатів місцевих рад, брак декларацій про майно (їх публікує лише Мукачево), нефункціональний пошук на сайтах та застарілий контент. У багатонаціональному регіоні, яким є Закарпатська область, серйозною проблемою також є майже повна відсутність інформації мовами національних меншин. Це стосується насамперед доступу до інформації на офіційних сайтах рідною мовою, — каже Крістіна Марова, координаторка проєктів Transparency International Словаччина. 

З іншого боку, позитивом є активне використання соціальних мереж — усі оцінені громади спілкуються з громадянами через Facebook, а деякі також через YouTube. Хоча соціальні мережі підвищують доступність інформації, офіційний вебсайт залишається найважливішим і універсальним інструментом, особливо для тих, хто не користується соцмережами.

Рейтинг прозорості міст Закарпаття показав позитивну тенденцію до публікації етичних кодексів працівників (у 14 із 17 громад), основної інформації про зарплати місцевих політиків (у 13 із 17) та біографій голів громад (у 8 із 17). Проте технічна якість вебсайтів та їхня мовна доступність і надалі потребують покращення.

Варто зазначити, що порівняння цих базових показників прозорості не можна напряму пов’язувати з рівнем корупційних ризиків чи ефективністю органів місцевого самоврядування. Проте воно показує, наскільки громади відкриті до громадського контролю. Відкрита місцева влада дає людям можливість залучатися, ставити запитання та контролювати рішення, які впливають на їхнє повсякденне життя.

Рейтинг прозорості міст Словаччини: прозорість — не привілей великих міст

Словаччина має багаторічний досвід у порівнянні відкритості органів місцевого самоврядування. Місцевий осередок Transparency International ще у 2010 році опублікував перший рейтинг прозорості ста найбільших міст. Результати свідчать про те, що регулярне вимірювання прозорості має сенс — у 2022 році словацькі громади досягли середнього балу 63%, причому покращення у порівнянні з попередніми роками зафіксовано у 74 із 100 оцінених міст. Серед лідерів були й менші міста, як-от Стара Тура з населенням лише 8 тисяч мешканців.

Середній бал пілотного рейтингу в Закарпатській області склав 56,6%. Це позитивний результат для початкового етапу, але водночас він вказує на наявність потенціалу для подальшого покращення. Деякі показники були на рівні зі словацькими містами — наприклад, оприлюднення інформації про публічні закупівлі, проте інші значно відстають. Лише 7 із 17 оцінених громад публікують протоколи засідань місцевих рад. Часто відсутні актуальні бюджети, контакти депутатів чи базові документи. Вебсайти є незручними для користувачів, технічно недосконалими та малодоступними мовно.

Закарпатська область може стати натхненням і для Словаччини — наприклад, за рівнем оприлюднення біографій голів громад: цю інформацію надає громадськості половина проаналізованих міст, тоді як у Словаччині лише 38%.

Повну оцінку з порівнянням у словацькому контексті можна переглянути в детальному аналізі: Transparency ranking of Zakarpattia local self-government bodies

Цю діяльність було здійснено за підтримки уряду Королівства Нідерландів у рамках програми MATRA на підтримку соціальної трансформації. Проєкт «Посилення верховенства права на місцевому рівні в Україні» реалізується у співпраці трьох організацій: українського ICES – Інституту Центральноєвропейської Стратегії, нідерландського аналітичного центру Foundation for Justice, Integrity and Anti-Corruption та словацького осередку Transparency International.