Мукачівський туризмознавець Максим Адаменко з киянином Максимом Малигіним, який опікується унікальною чайною плантацією поблизу Мукачева, провели традиційне весняне кронування чайних кущів на горі Жорнина.

Як розповів у коментарі Varosh Максим Адаменко, такі роботи традиційно проводять навесні, аби сформувати крону кущів і забезпечити зміцнення їх кореневої системи.

«Кронування передбачає підрізання гілок кущів, які виросли понад визначену висоту, з тим, аби укріплялися нижні гілки й давали нові пагони. Це також зміцнює кореневу систему куща, щоб потім рослина могла легше перезимувати у холодний період», – пояснив Максим Адаменко.

За його словами, завдяки правильному підрізанню формується й потрібна кулеподібна форма чайного куща. Здійснювати його необхідно відповідно до технології та за спеціальними правилами.

«Працювали близько 4 годин, час до часу сіяв дощик. Забивали вздовж ряду залізні штирі, натягували мотузку на висоті 65 метрів – це той рівень, на який треба було кущі підрізати. Там, де з гілками не справлявся спеціальний механізований кущоріз, доводилося працювати звичайними ручними ножицями. Зараз навесні відбуватиметься вигонка нових пагонів, за рік гілки виростають десь на 30-60 см. Тому треба їх підрізати вчасно, аби формувати кулеподібну форму», – розповів Максим Адаменко.

В описах грузинських фахівців, які закладали плантацію під Мукачевом у радянський період, зазначається, що крона висаджених чайних кущів на локації може досягати при потрібному догляді до 2 метрів. За словами Максима Адаменка, нині ж кущі на плантації виросли заввишки близько 1,5 м.

Зрізані з кущів гілочки волонтери мають намір надіслати в одну з агрофірм, з якою мають попередню домовленість. Там фахівці спробують у теплиці черенкувати й проростити нові рослини чаю. Великих очікувань з цього наразі немає, каже Максим Адаменко. Так, у 2021 році волонтери вже намагалися пророщувати черенкуванням чайні кущі, але тоді зі 100 саджанців прийнялося лише 2.

Також чоловік розповів, що минулого року пізньої осені на плантації було дуже багато цвіту й насіння. Тож завітавши тоді на локацію, він підсадив на пусті ділянки зібране насіння.

«За кілька тижнів побачимо: а раптом щось і проросте. Хоча знову ж таки, особливих сподівань немає, бой чай – дуже капризна рослина. Тож будемо бачити», – сказав Максим Адаменко.

Принагідно нагадав, що рвати листя й викопувати кущі на плантації – це не лише знецінення зусиль ентузіастів, які власними силами доглядаються за об’єктом. Для приготування чаю потрібний спеціальний непростий процес ферментації, а викопаний кущ на іншому місці просто не приживеться.