Цього року вперше Всеукраїнську прощу монашества приймало Закарпаття, на яку зійшлося близько трьохсот ченців та черниць, сім єпископів, зокрема, митрополит Львівський Ігор (Возняк) та митрополит Пряшівський Йона (Максім). 3 лютого в Ужгородській богословській академії імені Теодора Ромжі архієрейське богослужіння очолив голова патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ, владика Михаїл (Бубній) із Одеси.
Цілу ніч — з 20.00 до 6.00 – тривали молитовні чування. Спочатку молилися з молоддю, адже кожне закарпатське згромадження привезло із собою юнацтво, з яким працює. Своїми молитовними роздумами поділилися Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас та владика Теодор (Мацапула), правлячий єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії. Після півночі молилися за військовослужбовців, які захищають нашу країну та за мир і спокій у родинах.
4 лютого в Ужгородській Богословській Академії імені Теодора Ромжі відбулася конференція на тему Ювілейного року, де монахи розмірковували, як допомогти вірянам пережити нинішні важкі часи. Далі біля пам’ятника жертвам голодомору, де традиційно в Ужгороді прощаються із загиблими воїнами, відбувся молебень за жертвами комуністичних репресій та російської агресії. У пішій ході до Ужгородського кафедрального собору взяли участь представники всіх чернечих спільнот України. Було покладено квіти до пам’ятника Президенту Карпатської України, папському прелату, отцю Августину Волошину, 150-річчя якого нещодавно відзначалося в єпархії.
В Ужгородському кафедральному соборі відбулася архієрейська Служба Божа, яку очолив митрополит Пряшівський Йона (Максім), що донедавна був ігуменом Унівського монастиря студитів у Галичині. Також відбулася екскурсія до Закарпатського краєзнавчого музею, яку провів в.о. ректора Закарпатської академії мистецтв Михайло Приймич. У каплиці Ужгородського замку, в якому два століття знаходилася духовна семінарія, було відправлено молебень. На завершення програми гості посмакували закарпатським бограчем, адже чимало з них уперше побували на Закарпатті.
На думку о. Теодора Станинця, синкела у справах монашества Мукачівської греко-католицької єпархії, такі прощі мають важливе значення. Адже закарпатці дуже люблять чернецтво. Не дарма у нашій єпархії чи не найбільше розмаїтих чернечих згромаджень.
«Маємо 11 чоловічих монастирів і 13 жіночих, — розповідає о.Теодор. — Окрім традиційних для нас василіянів, є ще й редемптористи, францисканці, капуцини, згромадження Воплоченого слова, єпархіальний монастир Пресвятої родини, а також сестри-василіянки, служебниці, йосефітки, собору Пресвятої Богородиці та інші.
Тому дуже добре, коли можемо бодай раз у році почутися і поділитися досвідом. Адже до Ужгорода приїхали ченці і черниці навіть із прифронтової зони, із Харкова, де при соборі роздається благодійна допомога. Головне завдання монахів – молитися й давати духовну розраду вірникам. Ченці є тим джерелом, що має передавати світло надії іншим».
На думку гостей, десята проща монашества була чудово організована і стала однією з найкращих.
