У центрі Ужгорода офіційно відкрили арт-бізнес-центр “Корона”. На території запрацював заклад “KFC” та магазини косметики, аксесуарів та техніки. Про те, як реставрували пам’ятку архітектури місцевого значення.
Загальна площа “Корони” — 14 тис. квадратних метрів. Наразі на більшій частині території ще тривають будівельні роботи, які мають завершитися навесні 2025-го року, розповів Суспільному власник арт-бізнес-центру Іван Волошин.
За його словами, на будівництво отримали два різні дозволи. Перший пов’язаний з реставрацією пам’ятки архітектури місцевого значення площею у 2,5 тис. квадратних метрів. Другий дозвіл — на будівництво.
Влада міста передала об’єкт приватним забудовникам у 2012-му році. Впродовж кількох років тривали судові справи, які завершилися на користь власника, — зазначив Волошин. Останні три з половиною роки тут тривають безпосередньо будівельні і реставраційні роботи.
На території арт-бізнес-центру “Корона” працюватимуть бутики, ресторани, бари, кав’ярні, арт-галереї та кінотеатр.
Комплекс “Корона” збудували у 1910-му році, коли Закарпаття входило до складу Австро-Угорщини.
“Поряд з театром це був основний культурний центр міста. Там були не тільки щоденні події, там організовували концерти, показували перше кіно, працювало казино”, — пригадує колишній архітектор Ужгорода Петро Сарваш.
“Але з того часу фактично нічого не залишилось. Тільки одна ширма — фасад. Зараз це найменується як арт-бізнес-центр, але це насправді шопінг-центр. Я не думаю, що це потрібно було місту саме у центрі”, — каже колишній архітектор міста.
“За радянських часів коли цей об’єкт взяли на облік міста як пам’ятку місцевого значення, то йшлося про весь комплекс. Зокрема, всередині з двориками, залами, готельними номерами”, — каже колишній архітектор Ужгорода Петро Сарваш.
Натомість власник арт-бізнес-центру Іван Волошин наголошує: відповідно до документів виконували реставрацію пам’ятки архітектури місцевого значення відповідно до сучасних умов. “Цим займалася команда Державного інституту реставрації. Вони провели історичні дослідження, згідно з якими визначали що саме має історичну цінність. У нас немає пінопласту, пластикових вікон”, — повідомив Волошин.