Новина № 1 дня, що минув – оголошення перемир’я та припинення вогню на Сході України. Думки про те, чи варто було це робити, розкололись. Дехто переконаний у тому, що це затишшя довго не протримається, і що ворожа сторона не припинить обстріл наших військових. Є такі, які притримуються думки, що компроміс із Росією – прояв слабкості української влади, і що цього не можна було допускати. А є такі, які щасливі з того, що принаймні на короткий час можна буде зітхнути з полегшенням, бо наші захисники відпочинуть, наберуться сил, буде час для поповнення бойового арсеналу, і, нехай недовго, але наступить хиткий і довгоочікуваний мир.
Пропонуємо читачам 3 найяскравіші записи закарпатців у Facebook з цього приводу.
Алла Хаятова, журналіст:
Оце припинення вогню… Я кожну нашу смерть сприймаю як особисту трагедію, невимовно шкода наших хлопців і це навіть не обговорюється – ціна надзвичано висока, невиплатна, вони – найдорожче, що маємо. Але… Десь глибоко – усвідомлення: хочеться не миру. А перемоги. Перемоги і помсти. Миру, звісно, теж. Але після перемоги. Перемоги і помсти.
Денис Ман, молодіжка УДАРу:
Краще мир ніж війна. В Мінську підписали протокол угоди про припинення вогню. Щоправда, чомусь я думаю, збоку це виглядає трохи дивно. Від України Кучма, від сепарів – голови днр-лнр, від Росії чомусь (?) Зурабов. Припинення вогню Україною може призвести до здачі Маріуполя. Я не вірю, що припинення вогню буде прийнято карликом. Але так хочеться, щоб все завершилося…