СПЕЦРОЗСЛІДУВАННЯ: Черговий спортивний чи політичний скандал на Закарпатті набирає обертів
21-10-2014, 15:41 Як вже повідомляв "Закарпатський кореспондент", за певну територію на стадіоні "Авангард" йде повномасштабна війна. В Ужгороді, здається, вже модним стає ділити спортивні обєкти.
Чого на так званому "футбольному полі" тільки не планувалося будувати: 29 березня 2013 року екс-голова міста Ужгорода Віктор Погорелов та більшість депутатів на сесії проголосували за передачу земельної ділянки під Нацбанк України, ціна питання за офіційними даними - 2 мільйони гривень.
Як заявляв у 2013 році Віктор Погорелов, то він, як тоді ще чинний мер міста, діє в рамках правового поля, оскільки ФК "Говерла" орендує 3 поля, то до 4 не повинно бути жодних претензій. І чомусь ні громадські активісти, ні керівництво ФФ Ужгорода не турбувала подальша доля футбольного поля. Наразі, коли постало питання будівництва на 0,6000 га поля Льодового палацу, то «псевдо-активісти» та вболівальники футболу почали чинити гвалт і бунтувати.
Як зароджувалися хокейні традиції на Срібній Землі
Відомо, що хокейні традиції в області розвивалися ще з часів Австро-Угорської імперії. Цей вид спорту був популярним у Чехословаччині, і на Закарпатті традиції «поганяти в шайбу» активними темпами розвивалися. У 1946 році у чемпіонаті СРСР серед команд вищої ліги, команда із Закарпаття "Спартак" показала хороші результати. Потім цей спорт чекав на пришестя небайдужих. З відкриттям на початку 80-х років при ПАДІЮНі штучної ковзанки в Ужгороді, сотні маленьких і дорослих хлопців та дівчат почали займатися цим зимовим спортом у відомого тренера Юрія Русанова. Останній визначний чемпіонат відбувся в 1986 році, між командами Ужгорода та Мукачева. Однак після доля цього виду спорту була забута, так як забувають про все, що стає нецікавим владі.
Ковток морозного повітря…
Про хокей в Ужгороді забули майже на двадцять років. Але залишилися небайдужі до цього виду спорту і, можливо саме завдяки батькам і аматорам спорт живе і нині, а діти грають у хокей. Кілька років тому з’явилася перша штучна ковзанка на Православній набережній, потім її перенесли до супермаркету «Дастор». Зорганізувалися перші дитячі команди. За ключки взялися і дорослі, які колись пройшли школу Русанова. До них долучилися й інші любителі цього виду спорту.
Так за хокей заговорили знову і він стрімко почав розвиватися. Однак ковзанку постійно переміщали і наприкінці 2012 року було вирішено, що варто побудувати Льодовий палац за європейськими стандартами, такий, як у цивілізованих країнах.
«Закарпатський кореспондент» вирішив спитати ужгородців про те, що вони думають про будівництво Льодового палацу, Національний банк України та футбольне поле №4.
Пані Марія, жителька Ужгорода, 45 років:
- Будувати банк на місці футбольного поля - це неподобство. Сьогодні вирішать побудувати банк, завтра - черговий гіпермаркет, адже це місце - ласий шмат для бізнесу - навколо гуртожитки, будинки, а до найближчого продуктового магазину мінімум 600-700 метрів.
Андрій Максимович – тренер ХК «Закарпатські ведмеді»:
– Хокей стає все більш популярним. Із кожним роком збільшується кількість команд. Видно, що до цього виду спорту стали відноситися більш серйозно – проводяться регулярні тренування, в дитячій секції займається понад 50 юних хокеїстів. Як дорослі, так і юні хокеїсти беруть участь у турнірах, які проводяться в Україні, Словаччині та Чехії. Є серйозні підстави говорити про те, що хокей незабаром вийде на хороший рівень. Свідченням тому – чемпіонат області серед дорослих. Рівень гри помітно виріс. Майже в кожній команді є лідери. Сергій Ковач, Василь Ябрик, Віталій Чобаль – у команді "Ужгородських вовків", Олександр Дмітрієв, Михайло Саух – у «Шахтарських барсах», Василь Свалявчик, Василь Йордан – у «Синевирі», Олександр Кузнецов, Богдан Дикий – у ХК «Мукачево». Є шанси, що з наступного року Закарпатську лігу поповнить команда з Тячева і, скоріше за все, побачимо ще одну з Мукачева.
Іван Шуфрич, почесний президент ФК «Говерла»:
- Так, погоджуюсь, ще кілька років тому на четвертому полі стадіону «Авангард» росли чагарники, територія була запущена. Чому ми не облаштували це поле 10 років тому? А тому, що грошей не було. Справді, це не наша територія, але мені ніколи на думку не могло прийти, що землю, яка по цей бік огорожі «Авангард» ми повинні ще й випрошувати у міської ради. Це абсурд. Тому, порадившись із власником футбольного клубу «Говерла» Нестором Шуфричем, ми вимагаємо скасування усіх рішень сесій міської ради що до відчуження земель стадіону «Авангард» до 1 грудня поточного року. В іншому випадку, я запевняю вас, ми повернемо стадіон у комунальну власність міста.
Віктор Дуло, директор ЗО ДЮСШ розповів, щодо поля не було ніякого діла допоки батьки та звичайні ужгородці не почали робити розчищати територію власними зусиллями:
- Всі папери, які просило керівництво футбольного клубу, надали ще у 2013 році. Під час XIX сесії від 20.09.13 року, рішенням №1025 0,6000 га земельної ділянки четвертого поля було вирішено передати на постійне користування ЗО ДЮСШ. А вже на XX сесії від 19.12.13 року землю передано для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури і спорту нашій спортивній школі. На той час площа не використовувалась. Керівництво «Говерли» ми попередили, що восени вже почнуться роботи з будівництва і, коли звичайні ужгородці не почали робити розчищати територію власними зусиллями, то почався скандал. Мені дивно, що футбольний клуб зробив певні кроки, щоб загострити ситуацію. Я визнаю, що футбольних полів в Ужгороді недостатньо. Лише два стадіони – ЗОШ №7 на «Радванці» та поле №4 «Авангарду» – які ФК використовує для турнірів. Проте спортсмени-хокеїсти зараз їздять тренуватися в Словаччину. На мою думку, це не толерантно і не по-спортивному.
В'ячеслав, 60 років, аматор хокею:
- В Україні з 2010 року існує Програма по будівництву льодових палаців в обласних центрах. На скільки я пам'ятаю, Ужгород мав змогу отримати кошти на будівництво палацу ще в 2009 році, але через політичні обставини гроші обласний центр так і не отримав і поле продовжувало заростати чагарниками. Як можна проміняти спорт на комерцію? Може мені хтось пояснить.
Пан Сергій, 55 років, мешканець Ужгорода, дід 2-х внучок:
- Коли поле було занедбане і нікому не потрібне, то всіх влаштовувало, а коли люди вирішили зробити добру справу для людей, дітей та спорту, то піднявся хай. У мене є багато знайомих, котрі хочуть грати в хокей. До того ж, якщо буде закритий Льодовий палац, то на ньому можна кататися на ковзанках. У декількох українських містах є криті ковзанки і я особисто, перебуваючи у Кривому Розі та Києві, водив своїх внучок покататися влітку. Нехай обурюються, як то кажуть: "собака лає, а караван іде".
Ольга, мати двох хокеїстів:
- У минулому та позаминулому році кожен охочий міг приходити на ковзанку біля "Дастору" з 8 ранку до 12.00 і безоплатно кататися. За останні роки нам вдалося багато зробити і «вибити» для нашої малечі 18 форм і земельну ділянка під будівництво повноцінного Льодового палацу. Я знаю, що це таке займатися спортом і хокеєм, у мене двоє хлопців і чоловік, які займаються грою в шайбу, діти-хокеїсти тренуються круглий рік, 6 днів у тиждень. Звісно, що влітку немає змоги тренуватися на льоді і нам, як шанувальникам хокею дуже хочеться, щоб у дітей було місце для повноцінного катання. Коли ти бачиш, як горять очі у малечі, який колосальний інтерес до цього виду спорту у дівчат, то розумієш, що ми йдемо у вірному напрямку. Навіть коли приїжджаєш до Калуша, Івано-Франківська чи то в Словаччину,то одразу в очі потрапляють Льодові палаци, дітки ходять навіть влітку і, - одні тренуються грати в хокей, інші – займаються фігурним ковзанням. А на Закарпатті через те, що немає ковзанки, то навіть тренера з цього виду спорту важко знайти. Невже наші діти гірші за інших маленьких українців, що їх так обмежують.
Іван Качур, депутат обласної ради, каже, що головним для нього є відтворення та привернення уваги до старих добрих традицій заняття плаванням, футболом, тенісом, хокеєм, гірськими лижами, фізичною культурою на Закарпатті в цілому. Це не пусті слова, а конкретика:
- За для відродження, розвитку та популяризації спорту та хокею зокрема, упродовж 2010-2013 років зусиллями обласної державної адміністрації було успішно реалізовано Програму підтримки спорту на Закарпатті: відремонтовано стадіони, відкрито спортивні площадки із штучним покриттям, реанімовано та побудовано нові тенісні корти, нове життя дано басейну «Буревісник», систематично проводилась закупівля спорт інвентарю. А от для хокею не встигли побудувати запланований Льодовий палац. Всі земельні питання було вирішено. Розпочалися роботи над розробкою проектно-кошторисної документації.
У свою чергу, починаючи з 2012 команда аматорів на чолі з головним тренером ХК «Закарпатські ведмеді» Андрієм Максимовичем почали активно займатися з юними хокеїстами. І одразу виникла нагальна потреба в критій льодовій арені. Вважаю, що Льодовий палац необхідний для Ужгорода. Упевнений, побудувавши палац, ми зможемо підняти розвиток цього зимового виду спорту на значно вищий рівень, чого я і бажаю закарпатцям.
Сергій Ковач – капітан хокейної команди «Закарпатські ведмеді»:
– У цілому, рівень хокею помітно виріс. Цей вид спорту має хороші перспективи. Надіємося, що в Ужгороді з'явиться критий Льодовий палац. Такі палаци вже є в багатьох містах України, не кажучи про сусідні Словаччину, Чехію чи Угорщину, де ковзанки присутні майже в кожному маленькому містечку. Приємно, що на Закарпатті цей вид спорту прогресує з кожним роком. Про це свідчить збільшення команд у чемпіонаті області і кількість діточок, які воліють займатися хокеєм.
Отже, загалом було опитано 20 мешканців обласного центру і як виявилося, багато ужгородців обурені тим, що на футбольному полі буде побудовано комерційний об'єкт і більшість виступає за будівництво критої ковзанки для хокеїстів та любителів ковзанки.
"Закарпатський кореспондент"
Вернуться назад