Закарпатський кореспондент > Суспільство / Останні новини > Старий Новий рік: історія й традиції свята

Старий Новий рік: історія й традиції свята


13-01-2021, 09:15
Старий Новий рік: історія й традиції свята
У середині січня українці відзначають Старий Новий рік. Традиція святкувати Старий Новий рік в Україні йде від розбіжності Юліанського календаря (або інакше календаря "старого стилю") і Григоріанського календаря – того, за яким зараз живе практично весь світ. Якими є історія, традиції та прикмети цього свята – читайте у матеріалі 24 каналу

Старий Новий рік – це особливе додаткове свято, яке відзначається переважно в тих країнах, де православна церква продовжує користуватися Юліанським календарем.

Історія свята
Свято Старого Нового року виникло через зміну літочислень. У 1918 році відбувся перехід від старого Юліанського календаря до нового – Григоріанського. Цікавим є те, що традиції святкування Старого Нового року трішки більше, ніж 100 років.

До ХХ століття календар Російської імперії (до складу якої входили території України) на 13 діб відставав від Європи, яка давно перейшла на Григоріанський Календар. Щоб скоротити цей розрив в 1918 році декретом Ради Народних Комісарів був здійснений перехід на Григоріанський календар – новий стиль, а 14 січня – день Святого Василя став Старим Новим роком.

Традиції Старого Нового року
Як вже відомо, дата Старого Нового року збігається з датою святого Василя. Здавна, у цей день було прийнято прокидатись вдосвіта і засівати зерном будинки сусідів і знайомих. "Засівати" могли тільки хлопці й вважалось, якщо на Старий Новий рік до хати прийде багато засівальників, то рік у господарів буде дуже вдалим.

Вечір напередодні Старого Нового року називають Маланкою або Щедрим вечором. Він має таку назву через те, що страви на гостині повинні бути непісними. На Маланку прийнято робити багатий стіл, де головною стравою є щедра кутя. Також 13 січня проводяться веселі гуляння з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів.

За звичаєм, На Старий Новий рік уся родина повинна зібратись за святковим столом лише у чистому, світлому одязі, що символізує оновлення, відхід всього старого й поганого у минуле. Члени сім'ї веселяться, співають пісень, у яких прославляють Бога. Ще одною традицією на Старий Новий рік є просити пробачення у своїх близьких і людей, яких ви могли образити. Вірять, що це допоможе налагодити і зміцнити стосунки у наступному році.

Популярним звичаєм серед молодих дівчат на Старий Новий рік є ворожіння. Після вечері вони красиво вбираються, запрошують подруг і разом ворожать на долю й наречених. Також, на Старий Новий рік молодь співає обрядові пісні – щедрівки. Гурти юнаків і юнок ходять домівками, прославляють Бога і за це отримують від господарів смаколики чи гроші.

Варто зазначити, що серед стародавніх українських звичаїв на Старий Новий рік чільне місце займають ті, які зв'язані зі сватанням. Тільки 13 січня ті хлопці, які раніше отримали відмову від коханої дівчини, могли знову спробувати посвататись. Свататися на Маланки можна і вперше, адже вважається, що якщо погодитися на шлюб в Щедрий вечір, то і життя молодої пари буде щедрим і радісним.

Народні прикмети на Старий Новий рік

• Якщо небо ясне і зоряне – буде багатий урожай ягід.

• Якщо на Василя в цей день туман – до урожаю.

• Коли 14 січня багато пухнастого інію на деревах, рік буде багатий на мед.

• Завірюха у Василів вечір віщує великий урожай горіхів.
Вернуться назад