Рада повернула кримінальну відповідальність за недостовірне декларування
4-12-2020, 15:00
Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (№4460-д).
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення, з подальшим техніко-юридичним редагуванням, проголосували 289 народних депутатів із 322, зареєстрованих у сесійній залі.
Законом Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 366-2 "Декларування недостовірної інформації".
Статтею встановлюється, що умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - карається штрафом від 2 тис. 500 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42 тис. 500 до 51 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - карається штрафом від 3 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис. до 85 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Також Кримінальний кодекс доповнюється статтею 366-3 "Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".
Згідно з її положеннями, умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом "Про запобігання корупції", - карається штрафом від 2 тис. 500 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42 тис. 500 до 51 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
У Кримінальному процесуальному кодексі України, зокрема, встановлюється, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених двома цими статтями.
Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених цими статями, здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України.
Законом також вносять зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до закону "Про запобігання корупції".
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Законопроект про розпуск КСУ
2 грудня, президент України Володимир Зеленський заявив, що ухвалення Венеціанською комісією висновків щодо конституційної кризи в Україні, яка була викликана рішенням Конституційного суду щодо е-декларування, очікується під час 125 пленарної сесії 11-12 грудня.
У листі президента до голови ВР президент висловив прохання не розглядати сьогодні на засіданні Комітету з питань правової політики законопроект № 4288 до отримання висновку ВК щодо конституційної кризи.
Відповідний законопроект передбачає, зокрема, припинення повноважень складу Конституційного суду, чинного на момент прийняття рішення КСУ від 27 жовтня щодо електронного декларування.
Конституційна криза в Україні
27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
25 листопада президент Володимир Зеленський звернувся до Венеціанської комісії з проханням за прискореною процедурою надати висновок щодо стану українського антикорупційного законодавства після рішення КС.
Вернуться назад