Закарпатський кореспондент > Суспільство / Останні новини / Головні новини / ukrnet > Ужгородка Наталія Поляк – про життя в Об’єднаних Арабських Еміратах, тамтешній карантин і поезію

Ужгородка Наталія Поляк – про життя в Об’єднаних Арабських Еміратах, тамтешній карантин і поезію


27-07-2020, 20:26
Ужгородка Наталія Поляк – про життя в Об’єднаних Арабських Еміратах, тамтешній карантин і поезію
Продовжуємо нашу рубрику «Закарпатці за кордоном» розмовою з ужгородкою Наталією Поляк. Дівчина живе та працює в Об’єднаних Арабських Еміратах, обожнює цікаве дозвілля, пише вірші, організовує творчі челенджі та, зрештою, сумує за Закарпаттям.

Трохи більше про це читайте у розмові "Закарпатського кореспондента".

– Чому саме Емірати? Що вплинуло на твій вибір і чим ти там зараз займаєшся?

– Чесно кажучи, це сталося само собою. Протягом декількох місяців я планувала переїхати в іншу країну, а саме в Китай. Цей задум реалізувати не вдалося, та рівно два роки тому випадково натрапила на роботу в Еміратах. Тож тепер працюю тут учителькою англійської та російської мов, до цього змінила вже декілька місць роботи.

– Наскільки відчутним був контраст після переїзду з України? Як адаптувалася?


– Перед переїздом особливо нічого не знала про цю країну, тому була достатньо здивована і вражена образом життя. Культура, релігія, архітектура дуже відрізняються від тих, які є України: більше правил, строгості, але водночас неймовірно гарно. Та рідна домівка для мене - найкраща, дуже сумую за Ужгородом і за природою. Крім того, тут і з мовою спочатку було трохи складно, оскільки багато національностей і в кожної свій акцент, але звикла достатньо швидко. Зараз потроху вчу арабську.

Ужгородка Наталія Поляк – про життя в Об’єднаних Арабських Еміратах, тамтешній карантин і поезію


– Пандемія коронавірусу – тема №1 у світі. Як щодо карантинних обмежень в ОАЕ? Зараз ситуація трохи стабілізувалася?

– Ситуація і дотримання правил під час перших місяців пандемії залежали від емірату. У Дубаї та Шарджі, наприклад, було дуже строго: не можна було виходити на вулицю без поважної причини, дуже високі штрафи, комендантська година. В Аджмані, де я жила, на вулицях можна було зустріти багато людей, але моли і ресторани всюди були закриті. Останні півтори місяці вже легше: багато людей на пляжах, усі заклади відкриті, лише ситуація з перельотами поки не стабільна.

Ужгородка Наталія Поляк – про життя в Об’єднаних Арабських Еміратах, тамтешній карантин і поезію


– Чим ти займалася на карантині? Не можна не згадати й про творчу колаборацію – поетичні челенджі в соцмережі.


– Оскільки з’явилося багато вільного часу, якого завжди не вистачає, то намагалася провести його з користю: виникла ідея челенджу для втілення своїх цілей, вчилася, пробувала себе в інших видах творчості. Продовжила зайняття з стретчінгу, що дуже допомогло справитись зі стресом від постійного сидіння вдома. Дуже тішить, що завдяки соцмережам мала змогу познайомитися з цікавими творчими людьми і провести декілька літературних проєктів. Мотивують до цього самі люди, а також, звичайно, туга за Україною. Під час організації та такого спілкування почуваю себе вдома.

– Хочеться поговорити про поезію, яку ти пишеш та популяризуєш в інстаграмі. Власне, вона нас і познайомила. Як переїзд вплинув на твоє творче "Я"?

– Коли лише переїхала, було багато вражень, нова країна і швидкий темп життя повністю мене захопили, тому пару місяців взагалі нічого не писала. Але згодом, коли вже звикла і зрозуміла де я, почала дуже сумувати за домівкою, людьми, відносинами між ними, бо, як не крути, тут усе трішки інакше. А коли сумуєш, то пишеться найлегше і починаєш цінувати прості речі, дивитися на ситуації з іншого боку.

Ужгородка Наталія Поляк – про життя в Об’єднаних Арабських Еміратах, тамтешній карантин і поезію



– Щодо теми дому у віршах – які рядки, на твій погляд, про неї свідчать найкрасномовніше? Узагалі серед власних віршів є улюблений?

–Як на мене, ці: «Ну, а рейси безжально біжать вперед. А вагон курить люльку й смарагду плед Розстеляє пейзаж за отим вікном, До якого притулишся мовчки чолом, І губами обіймеш гарячий смак Вересневого чаю. І стане так Неможливо самотньо... аж защемить І м‘який запах дому повіє на мить». Є декілька, які найкраще відображають внутрішній стан, їх можна назвати улюбленими.

– Кого з авторів (класиків чи-то сучасників) любиш читати?

– З українських – це Жадан, Nicolasson, Іолана Тимочко. З російських класиків – це Бродський, Асадов, Єсенін, з сучасників список трохи більший: Марина Семенова, Саша Бест, Джіо Россо, Віра Полозкова. Але загалом я люблю читати вірші різних авторів. Вірю, що в творчості кожного автора можна знайти щось особливе для себе.

– І до теми Закарпаття – які з місць хотіла б відвідати після приїзду найперше?

– Дуже хочу в гори, на Полонину Руну, ужгородську набережну Незалежності... І, звісно, є незліченний список затишних закладів з улюбленою запашною кавою. Сподіваюся, що наміри такого візиту вдасться реалізувати найближчим часом.

Закарпатський кореспондент


Ужгородка Наталія Поляк – про життя в Об’єднаних Арабських Еміратах, тамтешній карантин і поезію
Ужгородка Наталія Поляк – про життя в Об’єднаних Арабських Еміратах, тамтешній карантин і поезію
Ужгородка Наталія Поляк – про життя в Об’єднаних Арабських Еміратах, тамтешній карантин і поезію

Вернуться назад