Як змінюється світова енергетика
21-06-2020, 20:34
Дихайте глибше
Попри те, що період карантину був важким для усіх, хто був змушений його пережити, є одна річ, якою, безперечно, насолоджувалися і помітили усі.
Це - незвично чисте повітря. Цей феномен був настільки очевидним, що інколи здавалося, що ми є свідками якогось масштабного експерименту з використання джерел енергії.
Те, що мільйони людей по всьому світу залишалися вдома, призвело до безпрецедентного скорочення попиту на енергоносії та електрику.
А це, своєю чергою, виявило дещо цікаве в економіці сучасної енергетики: непотрібність вугілля - палива, на якому збудовано сучасний світ.
За даними Міжнародної енергетичної агенції (IEA), коронавірусна криза призвела до стрімкого скорочення споживання вугілля - найбільшого з часів Другої світової війни.
Як після припливу, хвиля Covid-19 оголила те, що було відомо давно: фінансова доцільність видобутку цього найбруднішого для довкілля енергоносія є дуже сумнівною.
Деякі оглядачі навіть вважають, що вугілля вже "не одужає" після завершення пандемії коронавірусу. Але чи є підстави для цього?
Сонце і вітер - в тренді
Впродовж останніх років у Британії зносять ТЕС, що працюють на вугіллі
У Британії станом на 10 червня впродовж попередніх 60 днів вугілля взагалі не використовувалося для вироблення електроенергії.
Це найдовший період без вугілля за останні 200 років, з часів початку промислової революції, - зазначає головний кореспондент ВВС з питань довкілля Джастін Роулатт. І у найближчому майбутньому, каже він, виробники електроенергії не планують спалювати вугілля.
У США вперше споживання енергії, виробленої з відновлювальних джерел, перевищило споживання енергії, виробленої з вугілля. Хоча президент Трамп відкрито і неодноразово висловлював підтримку вугільній галузі, а лише 10 років тому половину електрики в США виробляли саме ТЕС на вугіллі.
За даними Міжнародної енергетичної агенції (IEA), ми спостерігаємо найстрімкіше падіння у споживанні вугілля від часів Другої світової війни.
Власне, свої позиції в енергетиці поки що вдається втримувати лише відновлювальним джерелам, - каже виконавчий директор IEA Фатіх Біроль.
Цей тренд проявився ще до пандемії коронавірусу.
І ключовим фактором тут є те, що економісти називають "маржинальна собівартість" різних видів ресурсів.
Насправді все досить просто: після того, як ви побудували електростанцію, постійно купувати паливо, наприклад вугілля, дорожче, ніж просто дозволяти сонцю світити, а вітру - віяти.
На додачу до цього, будівництво електростанцій, що працюють на відновлювальних джерелах, зазвичай є дешевшим, ніж для традиційних енергоносіїв. І з кожним роком ця різниця зростає.
А тепер додайте до цього, що голос лобістів "чистої енергії" у світі лунатиме дедалі гучніше.
Врешті, вугілля вважають найбільшим винуватцем у забрудненні повітря карбоновими викидами та іншими токсичними речовинами, вартість якого, до речі, не враховується у кінцевій ціні спалення вугілля.
Не дивно, що багато країн вже обрали відновлювальні джерела як пріоритет для розвитку своєї електроенергетики. А інвестиції у вугілля, як виглядає, витискаються з ринку.
Проте не все так просто.
Вітер зі Сходу переможе вітер із Заходу?
Вугілля відіграє значну роль у п'ятирічному плані розвитку економіки Китаю. Є плани зростання вугільного сектору на 20%.
В Індії уряд завершує роботу над багатомільярдним пакетом заходів, що мають стимулювати економіку після виходу з карантину. І там також передбачені інвестиції на розвиток вугільного сегмента енергетики.
Якщо враховувати економічну вагу сучасних Китаю та Індії, це певним чином перегортає картинку догори ногами.
За оцінками аналітиків, у 2019 році споживання вугілля сягнуло свого піку, і вугілля як енергоносій цілком може дожити до 2030-х.
Це не дуже приємна новина для тих, хто занепокоєний змінами клімату у світі.
Але уряди, хоч і не перебувають під таким тиском міркувань про прибутки, як комерційні компанії, все одно досить рідко згодні субсидувати збиткові галузі довіку - особливо, дуже брудні.
Як воно не так, то воно й не сяк, - от у чому логіка
Втім, в Україні все може бути по-іншому і ще більш парадоксально.
Впродовж багатьох років і до останнього часу левову частку електроенергії в Україні - понад половину - виробляли атомні станції.
Ще понад третина виробництва електрики припадає на ТЕС, які переважно працюють на вугіллі.
Саме теплові електростанції використовувалися і як головні маневрові потужності, які дозволяють швидко наростити чи зменшити виробництво залежно від попиту.
Частка зеленої енергетики у загальній генерації була спочатку мізерною - близько 1%. А у квітні 2020, за даними НКРЕКП, вона становила вже близько 8%.
Свого часу Київ привабив інвесторів у відновлювальну енергетику дуже високими тарифами.
Після запуску ринку електроенергії влітку 2019 року розрахунки в електроенергетиці були розбалансовані, адже "зелені" виробники, які все ще мають порівняно невелику частку ринку, виставляють на порядок вищі тарифи, ніж атомні станції, що дають понад половину енергії. До того ж, оптовий ринок повинен викуповувати усю електроенергію, виробену з відновлюваних дежерел.
Проблема поглибилася із запровадженням карантину, під час якого споживання електроенергії суттєво скоротилося.
Уряду довелося змінювати енергетичний баланс, зменшуючи частку АЕС і збільшуючи частку теплової та відновлювальної енергетики.
Проблем додала і структура власності у цій галузі. Левова частка видобутку вугілля та теплової енергетики в Україні припадає на енергетичний холдинг ДТЕК, що входить у фінансово-промислову групу СКМ, контрольовану Рінатом Ахметовим. Але так само ДТЕК (разом з низкою іноземних інвесторів) є одним з головних гравців на ринку відновлювальної енергетики в Україні.
Впродовж кількох останніх місяців уряд проводив переговори з інвесторами про зміну тарифної політики щодо зеленої енергетики, а ті погрожували оскаржити в арбітражах зміни в умовах інвестування в Україну.
Врешті, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про досягнення компромісу із зеленими інвесторами. Законопроєкт, який дублює домовленості, подано до парламенту.
Але як це не парадоксально, виглядає, розвиток зеленої енергетики в Україні зовсім не означає смерть вугільної. Навіть після коронакризи.
ДТЕК кажуть, що "загальносвітовий тренд декарбонізації економіки формує нову реальність і змушує енергетичні компанії коригувати свої стратегії і переглядати портфель активів".
Там також звертають увагу, що "заміщення високовуглецевої генерації на низьковуглецеву істотно відіб'ється на економіці і соціальному середовищі регіонів, де працюють вугільні підприємства ДТЕК".
"В Україні понад 250 тисяч людей, які залежать від роботи вугільної галузі. Це не тільки співробітники підприємств, а й жителі мономіст, де працюють шахти. У ДТЕК Енерго працює більше 30 тисяч шахтарів. Наше завдання, як відповідального роботодавця, сприяти появі нових робочих місць і забезпечувати трансформацію регіонів на локальному, національному та міжнародному рівнях", - розповів генеральний директор ДТЕК Енерго Дмитро Сахарук під час виступу на 20-му Саміті лідерів Глобального договору ООН.
17 червня український уряд ухвалив рішення, яке визначає вітчизняне енергетичне вугілля як пріоритетне паливо для виробництва електричної енергії на теплових електростанціях в Україні.
"Вугілля стане основним паливом для виробництва електроенергії на теплових електростанціях. Тому що неприйнятно, коли ми закуповуємо імпортний газ, тоді як наші шахтарі сидять без роботи через відсутність ринку збуту", - заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, який раніше працював на ДТЕК.
BBC News Ukrainian
Вернуться назад