Закарпатський кореспондент > Спорт / Останні новини / Головні новини / ukrnet > «Пішов подивитися на змагання, і виникло бажання спробувати»: ужгородський спортсмен – про заняття бодібілдингом, мрії та мотивацію

«Пішов подивитися на змагання, і виникло бажання спробувати»: ужгородський спортсмен – про заняття бодібілдингом, мрії та мотивацію


5-06-2020, 20:00
«Пішов подивитися на змагання, і виникло бажання спробувати»: ужгородський спортсмен – про заняття бодібілдингом, мрії та мотивацію

Закарпаття славиться своїми спортсменами. Одним із людей, які "пишуть" спортивну історію краю є ужгородець Іван Дуркот. Він займається доволі незвичним та досить важким видом спорту - бодібілдигом.

Журналістка "Закарпатського кореспондента" вирішила розпитати Івана про його життя, мрії на майбутнє, дитинство та мотивацію.

- Скільки років займаєтеся бодібілдингом?
- Бодібілдингом займаюся вже досить довгий час – близько 5 років.

«Пішов подивитися на змагання, і виникло бажання спробувати»: ужгородський спортсмен – про заняття бодібілдингом, мрії та мотивацію


- Розкажіть, що найважче у вашому виді спорту. Відомо, що у бодібілдерів досить великі навантаження та доволі жорсткі дієти.
- Найважчим напевно є те, що потрібно завжди жити в режимі, тобто коли підготовка, то не можна розслаблятися, десь не недоїдати (пропускати якісь прийоми їжі). Важливим тут є не лише тренування, важливим є те, як взагалі проводиш решту дня: харчування за графіком, хороший сон. З останнім, мабуть найважче, тому що виникають якісь непередбачувані ситуації. Не завжди життя дозволяє скорегувати розпорядок дня так, щоб усе встигати. Найбільш складним все-таки є брак часу.

- Як проходить ваш звичний день? Розкажіть трохи про свій розпорядок.
-Розпорядок дня звичайний. Тобто це – 5-6 прийомів їжі протягом дня, усе зважується. Їм з періодичністю 3, 3,5 або 4 години. В основному кожні три години. Крім того, прийом вітамінів і добавок, тренування і хоча би 5-6 годин сну. Далі все як у звичайних людей.

«Пішов подивитися на змагання, і виникло бажання спробувати»: ужгородський спортсмен – про заняття бодібілдингом, мрії та мотивацію


- Чи маєте якісь досягнення на професійному рівні?
-Минулої осені була поїздка на Кубок світу до Іспанії, а також різні чемпіонати України та обласні змагання.

«Пішов подивитися на змагання, і виникло бажання спробувати»: ужгородський спортсмен – про заняття бодібілдингом, мрії та мотивацію


- Як родина ставиться до того, що ви займаєтеся таким видом спорту?
- Родина ставиться позитивно, але бувають нюанси, виникають деякі мінімальні непорозуміння. Загалом же мене підтримують і розуміють те, чим я займаюся і не заважають цьому.

«Пішов подивитися на змагання, і виникло бажання спробувати»: ужгородський спортсмен – про заняття бодібілдингом, мрії та мотивацію


- З чого починали свій шлях у цьому спорті?
-Мої перші змагання були у 2015-му році. Якраз за декілька місяців до того проводився чемпіонат Закарпатської області, я тоді вже займався. Пішов подивитися і мені захотілося так само вийти на сцену, спробувати себе. І вже через пів року я вперше вийшов на сцену в Ужгороді. З цього якраз і почався мій шлях у спортивних змаганнях.

«Пішов подивитися на змагання, і виникло бажання спробувати»: ужгородський спортсмен – про заняття бодібілдингом, мрії та мотивацію


- Зараз в Україні продовжуються карантинні обмеження, проте з послабленнями. Як проводили карантин? Не набрали зайвих кілограмчиків?
- На карантині найважчим було відсутність стабільності і чіткого розуміння того, що буде далі. У мене та той період була посилена підготовка до сезону, усе зупинилося. Не було чіткої позиції щодо того як усе відбуватиметься далі. Незрозуміло було, чи продовжувати готуватися, чи все буде перенесено, чи взагалі зупинено. Коли стало зрозуміло, що сезон буде перенесено на осінь, то почалися трохи під’їдання, було трішки відпочинку. Це був місяць, коли я дозволяв собі зайвого. А так, у принципі, труднощів як таких не виникало.

- Хто ви за освітою?
- Я закінчив історичний факультет Ужгородського національного університету. За освітою – історик.

«Пішов подивитися на змагання, і виникло бажання спробувати»: ужгородський спортсмен – про заняття бодібілдингом, мрії та мотивацію


- Маєте час для інших захоплень, окрім занять спортом?
- Я вважаю, що завжди можна знайти час на те, що людина хоче зробити. Головне – бажання. Це не є аж так складно, як здається на перший погляд.

- Ким мріяли стати в дитинстві? Була думка стати спортсменом?
- У дитинстві мріяв стати археологом, аж ніяк не спортсменом. Це була така собі дитяча ціль. Саме тому і вступив на історичний факультет. Але на третьому курсі, коли почав займатися, уперше виступив, то все трішки змінилося. Насамперед – погляди на життя. І вирішив спробувати себе у цій сфері.

- Як бодібілдерам вдається наростити таку м’язову масу? Є спеціальні препарати?
- Наростити м’язову масу бодібілдерам вдається за рахунок часу, постійного режиму, важких тренувань, хорошого сну і відновлення. Щодо препаратів, то основними є деякі спортивні добавки, які в першу чергу є необхідні для того, аби організм повноцінно функціонував. Для тих, хто думає, що якась «чарівна таблеточка» допоможе стати «номером 1», то тут вони помиляються. Чому? Бо тільки наполеглива праця зможе зробити з людини чемпіона та дозволить показати якийсь рівень.

«Пішов подивитися на змагання, і виникло бажання спробувати»: ужгородський спортсмен – про заняття бодібілдингом, мрії та мотивацію


- Розкажіть про свою мрію. Чого найбільше прагнете досягти в майбутньому?
- Мрій є багато. Але якщо взяти суто спортивний аспект, то найбільшою мрією є виграти Любительський «Арнольд Класік». А далі вже подивимося у якому напрямку будемо рухатися.

- Хто вас мотивує?
- Немає чіткої людини, яка б мене мотивувала. Іноді я сам себе мотивую. Завжди по-різному, залежно від настрою. Немає такого, що я постійно дивлюся на себе у дзеркало, і це мене мотивує ставати кращим. Чиїсь чи мої вчинки, якісь життєві ситуації, відео, думки, які ти сам собі в голові створюєш. Саме це мотивує кожного дня. Хоча буває іноді, що зовсім немає мотивації. Може бути таке, що мотивація повністю відсутня тиждень, два або три, але потім навпаки може бути пів року. Такої стабільної мотивації немає. Зараз вона у мене є. Маю неймовірне бажання показати себе на осінніх змаганнях. Сподіваюся, що карантин завершиться, і зможу здійснити всі свої плани на подальший сезон.

- Щиро вдячні вам за розмову. Успіхів у всіх спортивних досягненнях!

Кароліна Бучковська,
"Закарпатський кореспондент"

Вернуться назад