Закарпатський кореспондент > Суспільство / Останні новини / Головні новини / ukrnet > Дистанційне навчання очима ужгородських школярів

Дистанційне навчання очима ужгородських школярів


18-05-2020, 17:29 Дистанційне навчання, впроваджене в українських школах під час пандемії COVID-19, стало справжнім викликом як для освітян, так і для учнів та їхніх батьків. Дехто з них зіткнувся з труднощами, які несе така форма навчання, а дехто навпаки зізнається, що так навчатись легше та ефективніше.

Дистанційне навчання очима ужгородських школярів

У чому позитивні й негативні сторони навчання вдома для ужгородських школярів, їхні враження від довготривалого карантину та результати таких занять - у матеріалі "Закарпатського кореспондента".

Дистанційне навчання очима ужгородських школярівЮлія Грига, учениця 1-го класу

"Вчитись вдома нормально - тут тихо, ніхто не бігає і не кричить. А ще є киця Джуді, з якою можна гратися. Правда, мама строга і дуже часто мене сварить, коли я неуважна, іноді заставляє робити на кілька завдань більше, ніж задає вчителька, особливо з прописів. Каже, що я вимальовую букви лівою рукою, і мені треба багато тренуватись, щоб потім встигати диктанти писати.
Ну, вчителька, звичайно, краща і добріша, вона не сварить, якщо зробиш помилку - спокійно виправляє.
А ще подобається те, що коли мама надсилає виконані завдання учительці, то вчителька завжди надсилає у відповідь якусь гарну картинку і каже, що я молодець".


Валерія Коропчак, учениця 3-го класу Дистанційне навчання очима ужгородських школярів

"Мені більше подобається навчання в школі, адже там у мене багато друзів, які можуть мені допомогти на уроці, а от вдома, коли я не знаю відповіді на питання, то мені не допомагають. А ще в класі краще, бо це реальне життя, я бачу вчительку і однокласників, а вдома на камеру мені важче відповідати на запитання. Я стараюся бути дисциплінованою, вчитися, але інколи забуваю щось зробити, і мені нагадує мама. Надіюся, карантин відмінять, і новий навчальний рік почнеться вже у класі".



Дистанційне навчання очима ужгородських школярівЮрій Дочинець, учень 5-го класу

"Дистанційне навчання значно важче, ніж навчання в школі, тому що нам почали задавати набагато більше домашніх завдань. Часто вчителі не пояснюють нам нових тем, а просто дають переглянути відео чи презентацію по матеріалу. Не вистачає живого спілкування, можливості задати питання, якщо щось незрозуміло. Правда, з математики ми проводимо відеоконференції на платформі ZOOM.
Із дисципліною в мене не дуже, часто доробляю і здаю все в останній момент.
На уроці в школі набагато легше, адже якщо не вивчив тему, є шанс, що пощастить, і тебе не викличуть, а тепер учні знаходяться у постійній напрузі, бо ми повинні здавати усі теми, і всі вони будуть оцінені".


Анна Напуда, учениця 9-го класу Дистанційне навчання очима ужгородських школярів

"Мені дистанційне навчання дало як багато можливостей, так і багато ускладнень. З одного боку це відпочинок, з другого – ще більша відповідальність, яка в результаті постійно тримає тебе в напрузі, бо ж попереду нові й нові контрольні, до яких готуватись потрібно самостійно.

Наприклад, мені, як людині з слабою самодисципліною, важко змусити себе сісти і систематично вчити заданий нам матеріал у форматі відеоуроків, презентацій та фото. У домашній обстановці, яка взагалі не налаштовує на навчальний лад, хочеться дивитися серіали або читати книжки, які цікавлять тебе, а не міністерство освіти. З традиційним способом навчання інакше: або сядеш і зробиш, або одиниця.

Також нелегко самій опрацьовувати (або хоча б намагатися це зробити) нові теми, особливо з тих предметів, які мені ніколи не давалися легко. Так, ми маємо Гугл, Вікіпедію, Ютуб та інші інформаційні джерела, але у нас немає такого досвіду, як у вчителів, щоб самим собі пояснити ці теми, вникнути в них, зрозуміти та запам'ятати. Можливо, така проблема виникає не у всіх, але для мене вона перманентна.
Зате з'явилося більше часу на сон та особисті справи, які, втім, часто доводиться відкладати заради вчасного виконання контрольних робіт та домашніх завдань. Хоча, знову ж таки, вдома я не сприймаю їх так само серйозно, як в школі, тому що можу в будь-який момент піти зробити собі чай, взяти щось перекусити. Виходить, що я відволікаюсь, розслабляюсь, – а зробити таки треба.

Також я стикнулася з неочікуваною для мене проблемою – здачею віршів. В школі, стоячи перед лицем вчителя, було набагато легше їх розказати та зі спокійною душею піти і забути, ніж тепер записувати на відео та старатися дивитися тільки в камеру, бо – не дай Боже! – вчитель подумає, що ти кудись підглядаєш, й може знизити оцінку. Та і взагалі весь час дивитися на своє лице, свою міміку, поки тараториш завчені слова – як мінімум незвично.
Ну і звичайно, дуже не вистачає живого спілкування з друзями. Ніякі соцмережі та відеодзвінки не можуть замінити наших прогулянок, під час яких обов'язково стається щось несподіване та запам'ятовується надовго.

Можу з впевненістю сказати, що дистанційне навчання – новий досвід для всіх, хто не випробовував його раніше. І хоча у нього є свої прерогативи, вони не перекривають всіх незручностей (принаймні для мене). Сподіваюсь, що скоро все закінчиться і ми зможемо повернутися у звичний ритм життя."

Дистанційне навчання очима ужгородських школярівАртем Єрьомін, учень 10-го класу

"Позитивні сторони такого навчання, на мою думку, полягають в тому, що тепер є більше часу на підготовку до екзаменів і вивчення предметів. Негативні сторони полягають в тому, що вчителі скидають багато домашнього завдання, і у цьому полягає складність цього навчання, бо деякі вчителі не дають пояснень до конкретної теми, тому треба витратити багато часу на розуміння теми, а вже потім на її вивчення.

На мою думку, найефективніше навчання – це шкільне, бо саме в школі нам пояснюють кожну тему, і ми розбираємо її по деталях, а на дистанційному навчанні це зробити важко, тому що у кожного є якісь проблеми з технікою і не у всіх є комп'ютер або планшет, щоб зв'язатися із вчителем.

Якщо говорити про труднощі, то це спроба суміщення уроків із хатніми справами, тому що треба приділити час на прибирання, миття посуду, поливання квітів, і у кожного таких справ багато, тому складно щось вивчити і встигнути зробити хатні обов'язки вчасно".

Максим Федик, учень 11-го класу Дистанційне навчання очима ужгородських школярів

"Карантин кардинально поміняв життя всіх людей. Крім негативу, він притягнув за собою також позитивні наслідки. Одним з таких є дистанційне навчання. Особисто для мене воно пішло на користь, адже з’явилося багато часу не тільки для шкільного навчання та підготовки до ЗНО, а також і для набуття якихось інших корисних навичок. Протягом докарантинного періоду на них не вистачило б просто місця у буденному графіку.

Те, що не потрібно кожного дня йти вранці до школи й відсиджувати всі 7 уроків, економить час та сили. Натомість, я час від часу виконую певні завдання, які отримую від учителів дистанційно, а решту часу проводжу за навчанням по самостійно складеному графіку (спочатку потрібен був час, щоб змусити себе його дотримуватись). Якщо ти розвинеш у собі самодисципліну й будеш дотримуватися щоденної рутини, то підготовка до того ж ЗНО проходитиме набагато швидше й продуктивніше. В цьому й полягають труднощі, що до цього потрібно звикнути й прикласти зусиль. Підсумовуючи, хочу сказати, що дистанційне навчання це цікавий досвід, а підготовку до ЗНО воно тільки полегшує".

Дистанційне навчання очима ужгородських школярівВалерія Попович, учениця 11-го класу

"Взагалі мені до вподоби дистанційне навчання. Звісно, не дуже приємно розповідати вірші в zoom із закритими очима, але за ці 2 місяці я зрозуміла, що приділяю увагу саме тому, що мені дійсно потрібно. Адже в 11 класі так круто, коли ти можеш вчити лише те, що знадобиться на ЗНО. Думаю, випускники , які цього року вступають, цьому раді.

Проте є і мінуси.

По-перше, деяким вчителям взагалі все рівно, чи зрозумів ти матеріал. Вони просто надсилають тобі посилання на відеоурок або ж на яку-небудь статтю, і вчися собі, як хочеш. А через декілька днів ти маєш скласти тест з матеріалу.

По-друге, вчителі взагалі не враховують, що є й інші предмети, окрім їхніх. Дійсно, дуже "круто", коли тобі троє вчителів ставлять тестування в один і той самий день і в одну й ту ж годину та ще й з обмеженням у часі. А якщо тебе щось не влаштовує, то ти маєш сам всім написати і благати про перенесення тестів. Невже це моя робота складати графік тестування? Чи я не правильно розумію принцип роботи адміністрації школи?

Звісно, не все так погано, деякі викладачі з радістю йдуть на зустріч і пояснять тобі голосовими повідомленнями те, що тобі не зрозуміло. Але все ж ніщо не замінить живого спілкування. І сподіваюсь, це ніяк не позначиться на результатах ЗНО та знань учнів".

"Закарпатський кореспондент"

Вернуться назад