Закарпатський кореспондент > Україна і світ / Останні новини > Заробітчанам хочуть полегшити життя: в Раді вирішили "притиснути" посередників

Заробітчанам хочуть полегшити життя: в Раді вирішили "притиснути" посередників


16-05-2019, 13:00
Заробітчанам хочуть полегшити життя: в Раді вирішили "притиснути" посередників
Шукати роботу за кордоном може стати легше – парламент готовий поміняти правила гри для посередників з працевлаштування за кордоном. Для цього до Ради внесли на розгляд законопроект № 10272 – він заборонить агентствам брати гроші за працевлаштування. Таким чином депутати хочуть очистити ринок від шахраїв і спростити пошуки роботи українцям.

Нелегальних посередників більше, ніж легальних
"Ми знайшли вам роботу в Польщі – їдьте", – сказали в агентстві і взяли з мене 3000 гривень. Їхати треба було до невеликого містечка під Варшавою на текстильну фабрику. Але на місці виявилося, що мене не чекають і вакансій у них немає", – розповідає запоріжанка Анастасія Дяченко.

В агентстві відмовилися повертати гроші і продовжили переконувати, що вакансія ще дійсна і її все ще чекають на заводі. Анастасія вдруге пішла на фабрику, але дівчині в черговий раз сказали, що ні з яким агентством не співпрацюють і вакансій немає. Тільки після погроз Анастасії звернутися до поліції посередники повернули їй половину суми. А щоб не повертатися додому з нічим, дівчина почала шукати роботу своїми силами. Їй пощастило влаштуватися в "Макдональдс" на видачу замовлень.

В Україні приблизно 1,5 тис. агентств з працевлаштування за кордон. Це ті, що зареєстровані офіційно. Скільки на ринку нелегальних посередників, підрахувати неможливо. Але це левова частка ринку, говорить засновник компанії "Український рекрутинг" Владислав Штепа.

Щоб навести порядок, Кабмін рік тому заборонив посередникам брати гроші за свої послуги наперед. Ліцензовані агентства зараз беруть оплату тільки за фактом працевлаштування. А в договорах з клієнтами посередники повинні прописувати умови роботи і проживання, розмір зарплати, графік роботи і відпочинку. Офіси посередників повинні знаходитися в нежитлових приміщеннях, а в штаті потрібен юрист з вищою освітою. Однак такі нововведення ніяк не вплинули на нелегальних посередників.

"Постанова Кабміну вплинула тільки на агентства, які мають ліцензію. Для нелегальних фірм нічого не змінилося. Інша справа, що до посередників без ліцензії продовжують звертатися переважно через те, що люди не цікавляться законодавством. В результаті українці підписують договір з шахраями про надання "інформаційних послуг" і віддають гроші за те, що їм погуглили вакансії в інтернеті. Звісно, з роботодавцем такі фірми не зв'язуються", – прокоментувала рекрутер Анна Садова.

Заплатить майбутній роботодавець

Законопроект № 10272 пропонує три зміни:

заборонити компаніям з працевлаштування за кордоном брати гроші з претендента за влаштування на роботу;
ввести відповідальність за порушення заборони;
спростити працевлаштування іноземців в Україні.
Платитиме агентству за співробітника роботодавець. Подібні компанії повинні отримувати прибуток від іноземних роботодавців, для яких вони рекрутують персонал. Подібна система працює в багатьох розвинених країнах світу, і саме безкоштовність працевлаштування зупинить хвилю шахрайства, яка зростає разом з кількістю трудових мігрантів, які їдуть за кордон, йдеться в пояснювальній до законопроекту.

"Для посередників, які працюють за законом, оплата послуг роботодавцем буде вигідніша. Як мінімум, бажаючих знайти роботу за кордоном побільшає, адже платити за це не потрібно. З іншого боку, можуть підвищитися вимоги до самого працівника. Роль іноземного роботодавця зросте, і він диктуватиме критерії, яким повинен відповідати працівник. Наприклад, базове знання мови або наявність досвіду роботи в певній сфері. По шахраях закон вдарить, якщо люди знатимуть, що платити за працевлаштування не треба", – зазначає Анна Садова.

Посередницькі фірми штрафуватимуть, якщо вони порушать заборону брати оплату. Штраф немаленький – від 34 тис. до 51 тис. гривень.

Крім того, депутати хочуть спростити отримання роботи в Україні для іноземців. Зараз в законодавстві є вимога платити іноземцю не менше 10 мінімальних зарплат. На сьогодні це 41 730 грн. А за дозвіл на роботу в Україні сьогодні треба заплатити 11 118 грн. Законопроект пропонує зменшити збір до 1853 грн – одного прожиткового мінімуму. Видачу та продовження дозволів передадуть територіальним органам Міграційної служби замість Центру зайнятості.

Потоку трудових мігрантів до України це не створить. Але такий крок допоможе легалізуватися іноземцям, які вже працюють в країні.

"Дуже невелика кількість іноземців їдуть до нас найманими працівниками. Ті, кого наймають, заробляють в десятки разів більше 10 мінімальних зарплат. Часто до України їдуть програмісти з Білорусі, топ-менеджери як з країн Заходу, так і з Росії. Є інший прошарок трудових мігрантів, які приїжджають з Центральної Азії: Узбекистану, Киргизстану і Таджикистану. Хоч їх незрівнянно менше, ніж мігрантів з України, але вони є, і працюють переважно в торгівлі, і частіше за все без оформлення. Думаю, закон більше націлений на цю групу, щоб їх легалізувати", – говорить HR-експерт Вікторія Андрющенко.

Що треба знати, перед тим як їхати на заробітки

Заробітчани попадаються на виверти на шахраїв через лінь. Більшість тих, хто йде за послугами посередників, навіть не перевіряє ліцензію агентства, каже Анна Садова. Хоча Міністерство соціальної політики регулярно оновлює список посередників, які працюють законно.

Щоб не натрапити на шахраїв, потрібно:

перевірити ліцензію посередника, дізнатися, як давно він працює;
переконатися, що роботодавець існує, дізнатися про компанію, зателефонувати до компанії і переконатися в наявності вакансії;
вчити мову. Багато проблем у заробітчан виникає через незнання мови. Перед виїздом на роботу до іншої країни потрібно вивчити хоча б базові фрази;
вивчити умови роботи: наявність житла, графік роботи і відпочинку, розмір зарплати.

Крім того, Україна співпрацює з державами, до яких їдуть працювати українці. Польща цього року ввела електронний реєстр дозволів на тимчасову роботу. Це звужує можливість шахрайства, вводиться робоча історія кожного працівника, записуються зобов'язання роботодавця, який запрошує працівника з-за кордону. Також Польща запустила інформаційну лінію інспекції праці для іноземних працівників. Українець може зателефонувати на гарячу лінію і отримати інформацію українською мовою.

Джерело
Вернуться назад