Закарпатський кореспондент > Суспільство / Останні новини > Сьогодні відзначають Старий Новий рік: звичаї святкування і народні прикмети

Сьогодні відзначають Старий Новий рік: звичаї святкування і народні прикмети


14-01-2019, 10:30
Сьогодні відзначають Старий Новий рік: звичаї святкування і народні прикмети
Сьогодні, 14 січня, в Україні відзначають Старий Новий рік. При цьому Православна церква вшановує пам'ять святого Василя, високошанованого в народі святого.

Свято Старого Нового року утворилося через зміну календаря з юліанського на григоріанський, різниця між якими в 13 днів. Тому з 13 на 14 число у православних християн є можливість відзначити другий Новий рік за старим стилем. Особливо зручно це для тих, хто поститься, такі люди 31 грудня все ще дотримувалися обмежень, встановленних Різдвяним постом.

У свято ще з часів Київської Русі ходили по домівках, до сусідів, і бажали усілякого добра і благополуччя господарям. Традиція серед молоді "сіяти овес" прийшла від язичницького свята Овсеня. Молоді юнаки розкидали з мішка зерно по дому і співали пісні для майбутнього врожаю і багатства. Вважається, що дівчатам засівати не годиться, оскільки щастя в будинок приносять лише завітавші до хати чоловіки.

Гостей, що прийшли засівати, зустрічали радо і обов'язково обдаровували їх якимись частуваннями або монеткою, звали до столу. До заходу сонця поганим знаком було вимітати розсипане зерно з дому.

До світанку прийнято було варити гречану кашу, по якій ворожили про благополуччя сім'ї. Господиня вночі приносила в будинок крупи, а господар воду з колодязя. Предмети ставили на стіл і до них не можна було торкатися до тих пір, поки не розтопиться піч.

Коли можна було приступати до варіння каші, сім'я сідала за стіл, і господиня вимовляла замовні слова і приступала до приготування гречаної каші. Тільки після цього іншим членам сім'ї можна було встати з-за столу.

Вибираючи посуд для готової страви, потрібно було обов'язково оглянути горщик на цілісність, перевірити на наявність тріщин, щоб уникнути розбрату в сім'ї. Поганим знаком було, якщо каша викіпіла - це до біди. Якщо каша була червоною, чекали щасливого року для сім'ї і талановитих дітей; біла каша ставала передвісником біди. Якщо гречка була солодкою, чекали благополучний рік, недосоленою - до безрезультатних зусиль, пересолена - до безлічі турбот в новому році, гірка - до поганих новин.

На честь святого Василя, якого прийнято вважати покровителем свинарів, до святкового столу подають страви зі свинини, що символізують благополуччя для сім'ї і родючість. Куштуючи свинину з 13 на 14 грудня, людина залишала всі негаразди в минулому році і починала наново наступний.

У деяких областях України був звичай ходити в гості і просити якесь частування зі свинини, примовляючи "Свинку та боровка видай для Васильєва вечірка".

Хоч розмах торжества не зрівниться з нині встановленим Новим роком, однак традиція збиратися всією сім'єю за столом все ж до сих пір залишилася з давніх часів. Щедро накритий стіл завжди супроводжував свято. До ласощів запрошували як родичів і близьких людей, так і менш наближених гостей, адже чим більше тих, хто прийшов на свято, тим успішніше обіцяв пройти рік.

Прикмети:

- якщо буде туман - до урожаю;
- якщо вранці на Василя дерева вкриті густим інеєм - рік буде хлібородним;
- якщо на Василя сильний мороз і сніг - до урожаю хлібів, якщо тепло і немає снігу - до неврожаю;
- на Василя вітер - до врожаю горіхів;
- Васильєв день ділить Святки на святі вечора - з 7 по 14 січня і страшні вечора - з 14 по 19 січня.

Джерело
Вернуться назад