Пакет потрібен? Закарпатців закликають відмовитися від поліетилену
22-07-2018, 21:10
Саме з таким меседжем звертаються до закарпатців засновниці ГО «Щасливі діти» Ольга Павлова і Людмила Сюзева. Уже понад два роки організація проводить активну просвітницьку роботу з дітьми та молоддю. Тут діє екошкола «У гармонії з природою». Тепер розширюють географію: нещодавно повернулися з Харківської області, де проводили еконавчання для 115 дітей, а днями стартує екопроект у Кам’яниці.
«Щасливі діти» проти «поліетиленового монстра»
«За даними ООН, щохвилини на планеті використовується 10 мільйонів поліетиленових пакетів. Служать вони споживачам, насамперед тим, хто щось придбав у магазині чи на ринку, в середньому впродовж 20-30 хвилин, а в природі розкладаються понад два століття. У Тихому океані вже утворився сміттєвий острів вагою близько 3,5 мільйона тонн. Прогнозується, що до 2050 року у Світовому океані буде більше сміття, ніж риби», – кажуть в організації.
Працюючи в напрямку екологічної тематики, у громадській організації «Щасливі діти» ввели навіть особливе поняття – «поліетиленовий монстр». Окрім забруднення довкілля, негативного впливу на екологію, поліетилен становить серйозну небезпеку для життя птахів і морських ссавців, які часто приймають це за їжу, а після проковтування пакетів помирають від задухи.
Для того, щоб донести цю думку до містян, «Щасливі діти» відзняли соціальний ролик, у якому закликали використовувати екоторбинки замість поліетиленових пакетів. Боротьбу з «поліетиленовим монстром», вважають, треба починати з інформування населення про серйозність наслідків такої миттєвої «зручності». Свої публікації на цю тематику «Щасливі діти» поширюють у мережі з хештегом #атобіпакетпотрібен? – цим і закликають навчитися казати «ні!» щоразу, коли вам адресоване це запитання.
Людмила Сюзева розмірковує: «На наш вік природних ресурсів ще вистачить, а от що буде далі – велике питання. Люди не усвідомлюють жахливих наслідків такого споживацького ставлення до планети. А ми намагаємося це показати. Починаємо просвітницьку роботу з дітей, бо їм легше прищепити правильні цінності. Дуже часто діти, приходячи додому, роблять дорослим зауваження, закликають, щоб не було вдома цих “кульочків”. І самі в магазин ходять з екоторбою».
Активістки разом із підлітками провели в Ужгороді чимало тематичних зустрічей та експериментів. Із повідомленням про те, що поліетилен розкладається понад дві сотні років, просто в центрі Ужгорода пропонували містянам обміняти свої поліетиленові пакети на екоторбини, на що всі з радістю погоджувалися. Як запевняють Ольга Павлова і Людмила Сюзева, громадськість готова обрати альтернативу «поліетиленовому монстру» – хай тільки представники бізнесу запропонують варіанти: «Хочемо, щоб на касах не запитували, чи потрібен пакет, а принаймні, для початку: “Вам пакет чи екоторбу?”. Далі – вибір за свідомими закарпатцями».
Екоторба – модний тренд Закарпаття!
Як альтернативу поліетиленовим пакетам «Щасливі діти» пропонують екоторби, тож активно впроваджують на них моду. Нещодавно сотню екоторб задекорували під час фестивалю «Мироліто» в середмісті Ужгорода, а за рік із гаком вдалося спільно з дітьми та молоддю розфарбувати понад тисячу екоторб.
«До екологічної діяльності нас мотивували наші ж діти – завдяки їм дивишся на все трохи під іншим кутом, думаєш у розрізі того, як жити їм, у яких умовах. Часто ми чуємо пафосні фрази типу: «Діти – наше майбутнє». Та нерідко це, крім слів, нічого й не становить. І ми два роки тому, вийшовши зі супермаркету з екоторбою, у розмові відзначили, як би круто було, коли б усі так робили, бо це все-таки береже довкілля, зокрема Закарпаття, зокрема для своїх же дітей, – розповідає керівниця ГО «Щасливі діти» Ольга Павлова. – Ця думка почала розкручуватися в голові, і чим далі починаємо занурюватись у проблему, тим більше розуміємо, наскільки все складно. Єдине, що можемо, – потроху робити щось уже, не чекаючи на закони, будівництво величезних заводів (це також потрібно, безперечно). Але те, що може зробити кожен просто зараз, – узяти цю торбу, йдучи до магазину, щоб не продукувати чергового сміття».
Громадська організація є неприбутковою, але навіть людям, запаленим ідеями, часто потрібні кошти на реалізацію певних ініціатив. До прикладу, те ж виготовлення і розфарбовування екоторб передбачає закупівлю матеріалів: тканини, фарб, трафаретів… Тому й виникають такі задуми, як із «зірковою» колекцією екологічних торбинок.
«Тепер ми формуємо “зіркову” колекцію екоторб. Звертаємося до відомих гостей, які приїжджають на Закарпаття, – зірок естради, письменників, спортсменів… Якщо людина, котра має вплив у певних колах, знає про цю ініціативу, це теж можна розцінювати як роботу на перспективу», – каже Ольга Павлова.
В арсеналі організації є торба «Abibas» від Сергія Жадана, а ще – автографи та малюнки на екоторбинках від Юрія Андруховича, Андрія Хливнюка, Артема Пивоварова, «Онуки» і членів її гурту. Також сюди належить робота від харківського художника Гамлета Зіньківського, який відвідав Ужгород під час двотижневого мультикультурного форуму «СлободаКульт».
Тепер є близько десятка таких «зіркових» екологічних «лотів». Коли екоторб стане більше, буде проведено аукціон, а кошти використають на подальше втілення ініціатив «Щасливих дітей». Недавно уже влаштовували подібний аукціон: екоторби стали полотнами для молодих художників під час конкурсу «Срібний мольберт». Майже всі лоти, кажуть в організації, розійшлися відразу. Кілька торб із цієї колекції можна придбати у крамничці «Пряно» у провулку «Малий Уж».
– Коли до нас підходять на вулиці і, показуючи екоторбу, зізнаються: «Ви змінили мою свідомість!» – стає зрозуміло, що ми на правильному шляху і що до всіх можна достукатися, – зазначають у громадській організації.
Закарпаття має стати прикладом
«Щасливі діти» поширюють ці настрої й за межами Закарпаття. Людмила Сюзева поділилася ідеями щодо боротьби з засиллям поліетилену під час трьох «екоднів у турборитмі», проведених на Слобожанщині, у Чугуївському районі – на «Еко-весні». Ольга Павлова описала нам тамтешні екологічні проблеми: «Ми були в сімох населених пунктах – маленьких селах, де взагалі ситуація критична. Здебільшого там немає налагодженої системи вивезення сміття. І що вони роблять? От назбирали його вдосталь – ідуть у кінець свого городу, викопують яму і скидають туди. Коли яма наповнилася, закидають землею і викопують іншу поруч. Але ж колись територія просто фізично закінчиться! Про яку свідомість може йти мова, коли місцеві мешканці довго не підписували документа про вивезення сміття зі села!».
Необхідна просвітницька робота, але цього недостатньо. В організації «Щасливі діти» переконані: потрібно вжити заходів і на законодавчому рівні. А також усіляко сприяти тому, аби у повсякденних ситуаціях, як-от у супермаркетах, покупці хоча би мали вибір щодо пакування товару: пакет чи екоторба. Віриться, що з цього почнуться зміни.
Саме з цією метою в Ужгородській міській раді нещодавно відбувся круглий стіл за участі представників влади, громадськості, бізнесу та ЗМІ. Під час заходу було зазначено: «Кожна людина продукує півкілограма сміття щодня; площі звалищ, зокрема в Україні, катастрофічно збільшуються – у нашій державі вони займають територію, як дві Закарпатські області».
Активістки просили представників бізнесу надавати покупцям альтернативу пакетам, заохочувати купувати екоторби через бонусну систему знижок, переходити на біорозчинні пакети, організовувати пункти приймання пластику і поліетилену тощо.
«Було б добре, якби навіть такі пакети, що є тепер, виготовлялися не з нової сировини, а з переробленої. Якщо поліетилен розчиняється кілька сотень років, то біорозчинні пакети на основі кукурудзяного крохмалю вже за півроку перетворюються на борошно й не забруднюють довкілля. У Словаччині, Польщі, наприклад, є багато гіпермаркетів, де використовують якраз такі пакети. А в Україні є науковець, котрий винайшов їстівну плівку. Екологічно чиста плівка дозволяє продовжити термін зберігання їжі й абсолютно не шкодить навколишньому середовищу», – повідомила Людмила Сюзева.
На думку активісток, Закарпаття має показати приклад екологічної свідомості іншим областям. Депутати Ужгородської міської ради схвалили ініціативу ГО «Щасливі діти» і проголосували за подання звернення до Верховної Ради України стосовно заборони виробництва та поширення поліетилену, термін розщеплення якого перевищує 2-5 років. «Депутати на сесії підтримали, тож таке звернення до Верховної Ради від Ужгорода буде. На черзі – обласна рада: якщо підтримають обласні депутати, то матимемо звернення від цілого Закарпаття. Сесія відбудеться 27 липня, а з проектом рішення можна буде ознайомитися на офіційному сайті облради. Ми надіслали багато листів до всіх районних, міських і селищних рад нашої області – щоб вони теж подавали звернення до ВР. Це така ідея «фікс», аби все Закарпаття «забомбило» Верховну Раду цими листами. Бо чим більше є звернень, тим більша можливість бути почутими. В Україні вже кілька років є розроблені, однак досі не ухвалені відповідні законопроекти», – пояснює Ольга Павлова.
Сортування сміття й екогодини в ужгородських школах
Питання поліетилену не можна розглядати окремо від продукування вторинної сировини. На жаль, не всі ще сортують сміття, не всі знають, куди здавати його на переробку, хтось узагалі не переймається цим питанням. Але якщо ще недавно сортування сміття для більшості закарпатців було не дуже звичним явищем, то тепер «зелене світло» у цій справі усе ж увімкнулося.
Перші такі контейнери в обласному центрі Закарпаття були встановлені 2013 року, тепер їх кількість значно зросла. У ТОВ «АВЕ-Ужгород» називають рівно півсотні адрес у нашому місті, де розміщені контейнери для сортування сміття.
Проте наявність їх не завжди дає очікуваний результат. Ольга Павлова наголошує, що важливо з дитячого віку привчати до цього, бо старших важко перевиховати, і пригадує ситуацію: «Нещодавно я виносила сміття, а якийсь чоловік ніс величезний пакет – було чути, що там скляні пляшки. Однак він їх не викинув у потрібний контейнер. Коли я зробила зауваження, невдоволено відмахнувся зі словами: “А мені яка різниця? Я тут не живу…” – ось така байдужість!».
Відсортоване сміття з усього Ужгорода (а також району) звозиться на базу за адресою: с. Оноківці, вулиця Довга, 62. За словами директорки «АВЕ-Ужгород» Наталії Якубик, шлях відсортованих відходів після того, як ви принесли і кинули все до різних контейнерів, триває: найперше працівники «АВЕ» повторно сортують вторсировину, відділяючи залишки сміття, а також розділяють усе за кольорами; далі отримане пресують і відвантажують заводам-переробникам за межами області (скло – на Рокитнянський склозавод, папір – на Луцьку картонно-паперову фабрику, пластик – на Фастівський переробний завод).
На вересень громадська організація «Щасливі діти» запланувала проект «Школа без сміття». Цю ідею принесли самі діти, бо у школах справді багато пластику й іншого сміття. Тому треба встановити й в навчальних закладах контейнери для сортування сміття. Це «Щасливі діти» вже обговорили із заступником міського голови Олександром Білаком. Таким чином, від вересня будуть заохочувати ужгородських школярів здавати сміття, щоб навіть акумулювати кошти для шкільних потреб. Планують цей механізм випробувати в кількох школах міста. Також активістки хочуть звернутися до управління освіти Ужгородської міськради з пропозицією запровадити у школах екогодини.
А ще в ГО «Щасливі діти» мріють, щоб і в селах були екошколи, у тому числі в гірських районах, де часто діти бачать поганий приклад. «Там велика проблема з вивезенням твердих побутових відходів. Люди кажуть: “Вода понесе…” – а потім словаки, угорці хапаються за голови від тієї маси пластику і поліетилену, що пливе річкою до них. Бо наші люди “застрягли” на тому рівні, що можна кинути в річку – і все», – бідкається Людмила Сюзева.
Та загалом у громадській організації «Щасливі діти» настрій оптимістичний: «Крапля камінь точить. Зміни – неминучі, бо великі справи робляться маленькими людьми». Активістки радіють першим крокам. А вам пакет потрібен?
Юлія МЕДЮХ, "Ужгород"
Вернуться назад