Льодова арена в Ужгороді: бути чи не бути?
24-04-2018, 15:50
Цієї весни в обласному центрі ковзанку було демонтовано. Наразі біля супермаркету «Дастор, де вона пропрацювала кілька років, готуються облаштовувати парковку для супермаркету.
Чи значить це, що цієї зими дорослі та діти, які за ці роки, полюбили ковзанку, а дехто буквально виріс на ній, залишаться без цього корисного дозвілля? Чи виступатимуть в краї й надалі хокейні команди?
Ці питання неабияк турбують містян та жителів краю. Тож ми вирішили дізнатися відповіді у людей, які у 2009 році і відкрили на Закарпатті першу в краї за часів Незалежності України ковзанку - представників ТзОВ «Айс-Ленд».
Співзасновник ТзОВ «Айс-Ленд», президент Федерації хокею та Федерації фігурного катання Закарпатської області Василь Ябрик підтвердив, що ковзанка на звичному для ужгородців місці уже не функціонуватиме. Натомість у місті триває робота над зведенням повноцінної критої льодової арени, де уже у 2019 році заплановано відкрити ковзанку, що діятиме не 3, а цілих 9 місяців:
«Мета будівництва – розвиток всіх зимових видів спорту в області, змагання з яких проводяться на кризі. Перший камінь було закладено в момент відкриття першої ковзанки в Ужгороді в 2009 році. За цей час багато містян навчилися вправно кататися на ковзанах і цей вид дозвілля став чи не основним у зимову пору.
Проводиться чемпіонат Закарпатської області з хокею, в якому беруть участь 5 місцевих дорослих команд. А клуб обласного центру «Закарпатські ведмеді» навіть взяв участь у чемпіонатах з хокею серед аматорів у Словаччині, Чехії та виступав у Західно-Українській хокейній лізі.
В 2011-12 роках ми набрали дітей, створили при ДЮСШ відділення хокею і почали культивувати цей вид спорту серед найменших містян.
3 місяці – це грудень, січень, лютий, вони тренувалися на відкритій ковзанці, а решту часу – на спортмайданчиках, в басейні чи фітнес-центрі. Періодично діти виїздили в Словаччину чи Калуш (Івано-Франківська обл.), де є умови для тренування, коли у нас немає криги. Таким чином вони підтримували свою технічну та фізичну кондицію.
Та, до прикладу, щоб розвивати фігурне катання і повноцінно хокей, потрібен «довгий лід». Трошки роз’ясню термінологію. Йдеться не про розміри, а про часові рамки. Коли спортсмени тренуються на кризі 9 місяців – це називається «довгий лід», якщо тільки 3, як було в Ужгороді, це – «короткий лід». Спортсмени повинні бути на кризі практично постійно. Інакше вони не будуть конкурентами тим, хто тренується по 9 місяців у році. Якщо з хокеєм трохи легше, бо на перших порах діти можуть 3 місяці позайматися на кризі, а інший час підтримувати фізичну форму без нього, то щоб розвивати фігурне катання цього не достатньо. Та це тільки до певного часу. Хокеїсти вже з 8-9 років повинні тренуватися на «довгому льоді» інакше вони не зможуть на рівних змагатися із однолітками, які тренуються на кризі по довше. Тому у цьому віці батьки намагаються вивезти дітей до Кошице чи до Міхаловіц, щоб вони мали змогу повноцінно тренуватися. Там вони і залишаються, тож область і країна в цілому втрачають перспективних спортсменів.
Спостерігаючи таку не райдужну ситуацію, співзасновниками ТзОВ «Айс-Ленд» було вирішено звести в обласному центрі повноцінну льодову арену. Ми уклали договір із правокористувачем ділянки на вулиці Івана Франка – це ДЮСШ, і розпочали проектні роботи.
Хочу наголосити, що йдеться не просто про ковзанку, а про повноцінну арену, де можна буде не тільки організовувати змагання, а й проводити тренувальні збори. Ми вивчили досвід українських операторів цього ринку, відвідали понад 50 арен по Європі та Україні, щоб знати на що звернути увагу. Тому ми зрозуміли, що найскладніше - не побудувати, а утримувати такий комплекс. Як правило, арени на значну кількість глядацьких місць всюди в світі утримуються за рахунок держави. Це здебільшого арени для міжнародних змагань. Щоб мати змогу утримувати таку споруду, ми обрали формат тренувальної бази і проведення змагань не світової першості. Тому що там є певні критерії щодо глядацьких місць. Тому і постало питання щодо того, хто буде розробляти проект. Його нам розробляла чеська фірма OSA, яка побудували у Європі декілька льодових арен, серед яких – арени на 15 тисяч місць. До прикладу, це спортивні об’єкти у Остраві, Кошице (Словаччина), Карвіне (Чехія), Стокгольмі (Швеція), Гельсінкі (Фінляндія).
Щоб адаптувати проект під вимоги українського законодавства ми найняли фірму «Анкон», яка розробляла архітектурний проект і наразі розробляє робочий проект. Завдання нині, враховуючи велику кількість вже вкладених інвестицій – рухатися тільки вперед.
Плани на цей рік – виконати всі комунікаційні, земельні, бетонні роботи. І, якщо ми встигнемо, то накрити ковзанку. Є 2 варіанти – накрити стаціонарно, щоб мати «довгий лід». Інший – накрити повітряно-опорною конструкцією. Розмір ковзанки – 30х60 метрів (олімпійський стандарт). Якщо нам це вдасться зробити вчасно, то це дасть нам змогу розвивати хокей не залежно від погоди. Тому намагатимемося зробити все від нас залежне, щоб уже з 2019 року ковзанка працювала мінімум 9 місяців. Здати в експлуатацію весь об’єкт плануємо у 2021 році.
Наступний етап – будівництво тренувальної бази. Там спортсмени зможуть тренуватися, відновлюватися та змагатися. І йдеться не тільки про тих, які братимуть участь у змаганнях, що проводитимуться в області, а й про тих, які зможуть тут проводити тренувальні збори і їхати, до прикладу до Європи, вже на змагання. Бо геолокаційно наша область, на кордоні з ЄС, є дуже зручною. Наразі йдеться про таку взаємовигідну співпрацю з казахами та білорусами, де хокей культивується на хорошому рівні. У нас є домовленості через федерацію, щоб наші та іноземні спортсмени могли проводити зустрічі на цій базі. Це неабияка нагода підвищити свій професійний рівень для наших спортсменів.
Також у нас є домовленості із федераціями інших видів спорту – важка атлетика, легка атлетика, кікбоксинг, та інші вони готові експлуатувати комплекс. Зокрема, тренуватися та організовувати міжнародні змагання. Поки що у нас немає в Україні подібної інфраструктури».
Юрист ТзОВ «Айс-Ленд» Мар’яна Плавайко розповіла про те, на якому етапі наразі перебуває отримання різноманітних дозволів на будівництво:
«Земельна ділянка га вулиці Франка була надана у користування рішенням Ужгородської міськради у постійне користування ДЮШС. Вони зареєстрували це у Державному реєстрі прав на речове майно. А з нашим підприємством уклали договір на організацію будівництва.
ТзОВ «Айс-ленд», як замовник будівництва, вже отримало містобудівні умови та обмеження, які надала Ужгородська міська рада. Також - технічні умови на підключення водопостачання та електроенергії. Наразі ми займаємося підготовкою документації для подачі декларації на початок підготовчих робіт і у подальшому - на подачу декларації для будівництва. Цей документ плануємо подавати вже у червні. Ми рухаємося на стільки швидко, на стільки нам дозволяє процедура подачі документів. Тож, якщо міські органи влади нам сприятимуть у цьому, то ми вкладатимемося у заявлені строки.
Потрібно розуміти, що на всі дії, які необхідно здійснити ще навіть до початку будівництва, потрібно отримати не один дозвіл. До прикладу, тримання дозволів на знесення огорожі, на вирубку дерев тощо. Ця вся процедура суто з документами забирає купу часу. Тому нам необхідна потрібна підтримка органів самоврядування та громадськості. Адже цей проект дозволить розвивати не на словах, а на ділі потенціал не тільки міста, а цілої області».
Безпосередньо проект льодової арени представив виконавчий директор ТзОВ «Айс-Ленд» Юрій Сарай:
«Кошторисна вартість проекту - близько 152 мільйоні гривень. Площа майбутнього об’єкту на вулиці Івана Франка – 14 тисяч кв. метрів. Уже тільки із цих цифр можна скласти собі уявлення про масштаби арени та її майбутній потенціал. Та навіть зараз можна відзначити позитивний економічний ефект для міста вже на початку роботи комплексу. За попередніми підрахунками тільки у цей момент отримають роботу близько 60 ужгородців – персонал, що обслуговуватиме об’єкт.
Чому було обрано саме ділянку на вулиці Франка? Інфраструктурно – це вже багато років спортивний простір: теніс, єдиноборства, волейбол, біг. Історично навіть хокей починався тут, коли тенісні корти заливали під лід ще в 50-60-ті і аж до 90-х років.
Один із основних факторів – підключення електроенергії. Бо на такий об’єкт потрібен 1 мегават світла. Не на кожній ділянці в місті можливо отримати таку потужність. Коштує це не мало - 10 млн. грн.. Ми вже маємо технічні умови на світло та водовідведення саме на цій ділянці. Також є вода з власної свердловини.
Наразі вже оплачені техумови та сам проект. Останній обійшовся у 1,5 млн. грн., з яких на разі сплачено більше 800 тисяч.
Що ж розміщуватиметься у комплексі? На першому поверсі - безпосередньо льодова арена. Наразі уже закуплено обладнання для неї на 10 мільйонів гривень. Це льодова машина, що готує кригу, хокейні борти, холодильне обладнання, сама конструкція поля тощо.
З вулиці Івана Франка, де передбачений вхід на арену, буде зведено кафетерій з рестораном. Там зможуть харчуватися спортсмени та відвідувачі. На цьому ж поверсі будуть приміщення для спортсменів та тренерів – душові, перевдягальні тощо.
Під другий поверх відведено глядацькі трибуни. Це 224 сидячі місця. Також передбачені й стоячі місця до 500 осіб. А також – СПА-зона для відпочинку, тренажерні зали та басейни.
На третьому поверсі – фітнес-зал. 4-5-тий поверхи будуть відведені під хостел для команд, а також для відвідувачів, у період, коли не проходитимуть тренувальні збори чи змагання. Вище – готельний комплекс. На дев’ятому поверсі - конференц-зал. Також - відкрита тераса, якої відкриватиметься чудовий панорамний вид на місто.
Всі приміщення спроектовані під європейські стандарти. Їх нам необхідно виконати, щоб пройти відповідну європейську сертифікацію.
Варто зауважити, що основні критерії, які ми заклали при проектуванні арени – це енергоефективність та мультифункціональність. Щодо останнього, то йдеться про те, що льодову ковзанку можна буде трансформувати на простір для інших видів спорту, концертів, фестивалів та решту масових подій. Це робиться для того, щоб приблизно на 95% зайняти майданчик і він не пустував. На всіх аренах, які ми бачили, кожні півгодини-година розписані, хто і коли буде орендувати поле. Звісно, з технічними перервами. Навіть є такий цікавий досвід словаків, як «нічний лід». Аматорські команди з 12-ї до 2-ї ночі орендують поле. Цінова політика для таких користувачів, звісно інша, ніж для дітей.
Президент Федерації хокею та Федерації фігурного катання області Василь Ябрик також зауважив, що функціонування такої арени дасть змогу продовжити соціальну програму, яка була запроваджена на ковзанці раніше, а також дасть можливість далі займатися спортом дітям та дорослим:
«Наразі у нас займаються хокеєм близько 100 дітей. Щодо, так званого, соціального катання, то ми мали до 500 відвідувачів у день. Звісно можна було б і більше дітей привозити, але є норми техніки безпеки, які визначають, скільки людей може знаходитися на кризі.
До нашої соціальної програми активно залучалися окрім Ужгорода, Перечинський, Березнянський райони. Також були діти з Мукачева. Суть соціальної програми у тому, що діти, які мають свої ковзани можуть користуватися ковзанкою 45 хвилин безкоштовно. Інші – отримують ковзани за 30 гривень і виходять на лід також безкоштовно.
Зараз нам потрібно рухатися далі. Ми не маємо змоги лишатися на старому місці, тому повинні цьогоріч перенести ковзанку. Якщо ні, то ми втратимо усіх цих дітей. Наша соціальна активність – договори з школами, міста, районів, завдяки яким дітей возять на ковзанку, буде зведена нанівець. Ми не зможемо вчити дітей.
Тому ми всіма силами намагаємося втілити частину проекту вже цьогоріч, щоб дати можливість дітям вийти на лід наступної зими. Подальша наша мета – набрати 1000 дітей 6-12 років. Забрати їх з вулиць. Дати їм шанс вибрати майбутню професію гравця чи тренера або просто розвинути їх як фізично так і розумово.
У свою чергу генеральний директор ТзОВ «Айс-Ленд» Ростислав Ярема зазначив:
«Ми бачимо, що популярність зимових видів спорту, зокрема хокею, росте. Днями у Києві завершився юніорський чемпіонат світу в дивізіоні 1B, який виграли українці. Тож наступного року юніорська збірна України виступатиме вже у дивізіоні 1А. Це неабиякий успіх для наших спортсменів. Та, на жаль, у нашій країні досі приділяється не достатня увага, хокею. І цей вид спорту розвивається скоріш всупереч, ніж завдяки можновладцям. Тому хокеїстам дуже не вистачає хорошої тренувальної бази.
У Словаччині – у кожному селі є каток. У нас уже й в обласному центрі його немає. Ми кілька років утримували 3 відкриті ковзанки - в Ужгороді, Тячеві та Берегові. Тож уже знаємо, як організувати все правильно.
В області 20 років не було хокею. Ми дуже важко заводили його в область. Але бачимо, що ковзанки працють, діти вчаться кататися, з кожним роком охочих опанувати цей вид спорту стає більше. Наразі можемо говорити про десятки тисяч відвідувань ковзанок у сезон.
Як вже всі помітили, зима стає теплішою і часу на катання на ковзанах стає все менше. Ми ж зможемо запропонувати закарпатцям цей вид відпочинку та спорту на довший період. Тому будемо рухатися далі – спільно із громадою, для якої, власне, ми і реалізовуємо цей проект».
Тож чи зможуть уже цієї зими ужгородці та гості міста вийти на ковзанку, залежить багато в чому від міської влади та інших органів державної влади. Якщо процес видачі необхідних документів та дозволів йтиме по графіку, то з цим проблем не буде. Та, на жаль, в країні та краї є чимало випадків, коли інвестор пропонував вкласти гроші у важливі проекти, та влада просто відлякувала їх своїми умовами. Чи банально відбиралися, раніше надані земельні ділянки і приміщення. Наразі ТзОВ «Айс-Ленд» вклало в реалізацію проекту чимало коштів – понад 10 мільйонів гривень. Говорити про вигоду для інвестора можна тільки у довгостроковій перспективі – це не менше 20 років, щоб проект самоокупився. Вигоду від будівництва льодової арени матиме передусім місто та область загалом. Адже зможе на належному рівні приймати різноманітні змагання та стати місцем проведення тренувальних зборів як для українських, так і для зарубіжних спортсменів. Початок цьому покладено. Тож журналісти пильно слідкуватимуть за реалізацією цього важливого проекту на всіх етапах й надалі.
Маріанна Куртай
Вернуться назад