Закарпатський кореспондент > Суспільство / Останні новини / Головні новини / ukrnet / ya > Скандинавська хода та заняття танцями: як на Закарпатті лікують людей, що мають хворобу Паркінсона

Скандинавська хода та заняття танцями: як на Закарпатті лікують людей, що мають хворобу Паркінсона

5-04-2018, 15:56 Саме 11-го квітня у світ вийшло «Есе про тремтячий параліч» Джеймса Паркінсона, в якому лікар описав перші симптоми та прояви хвороби, яку потім назвуть його іменем. Тому саме цього дня, 11-го квітня, відзначають Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона.

Цей День заснували для того, аби більше поінформувати людей, що така хвороба існує, привернути увагу суспільства до людей з хворобою Паркінсона, а також, аби висловити свою підтримку людям, у яких діагностували цей недуг. Проведення Всесвітнього дня боротьби з хворобою Паркінсона ініціювала Всесвітня організація охорони здоров`я.

На Закарпатті людей, у яких діагностували хворобу Паркінсона теж чимало. Відомо, що на базі Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології функціонує Обласний кабінет хвороби Паркінсона, в якому працюють кваліфіковані лікарі-неврологи Олександр Бобровник та Катерина Карпінська. Саме тут людям із таким діагнозом надають усю необхідну медичну допомогу.

Що таке хвороба Паркінсона, як її розпізнати, чи можливе лікування, які існують особливості життя із цією недугою та як допомогти людям, які мають цей діагноз... Про це все ми спілкувалися із лікарями-неврологами Катериною Карпінською та Олександром Бобровником.



Далі - пряма мова.



Олександр Бобровник: хвороба Паркінсона - це одне із нейродегенеративних захворювань, яке характеризується руйнуванням клітин чорної субстанції – ділянки, яка виробляє дофамін. Через це у людини виникає низка проблем: зменшується координація рухової діяльності, сповільнення рухів людини, у неї з`являються скутість та тремор. З часом у хворого може порушитися хода, почерк та мова.

Катерина Карпінська: найчастіше хвороба Паркінсона проявляється у дорослому віці, а саме - після 45 років. З віком частота росте, в 60 років вона сягає 1% населення. За світовою статистикою, на 100 тисяч населення хворіють на цю хворобу від 140 до 200 осіб( незалежно від віку). В Україні в середньому це число повинно становити 140 осіб на 100 тисяч населення. В Обласному кабінеті хвороби Паркінсона зараз проходять лікування понад 300 осіб у яких діагностували це захворювання. Найчастіше ця хвороба проявляється після 45-ти років, до цього віку це захворювання вважають доволі рідкісним, хоча бувають різні випадки.

Олександр Бобровник: хвороба Паркінсона розвивається поступово та дуже повільно. Нервові клітини починають гинути вже десь після 40-50 років. І тільки за 10 років від початку захворювання з`являються перші клінічні симптоми хвороби, коли людина вже дійсно відчуває певні порушення.

Катерина Карпінська: перші ознаки хвороби - це скутість у руці, біль у плечі, людина може почати "шаркати" однією ногою або відчувати тремтіння у руці. Ці симптоми спершу є не надто помітними, однак з часом вони прогресують. У кожного хвороба розвивається по-різному: у когось надто швидко, у когось ж - навпаки. Це залежить від генетичних факторів, від особливостей організму й навіть від способу життя людини. Як правило, людина звертається до лікаря десь за 3-9 місяців від початку появи симптомів.



Олександр Бобровник: на початкових стадіях діагностувати хворобу Паркінсона буває дуже складно. Це залежить і від того, до кого звертається пацієнт: до нефахівця чи до невролога. Буває, що діагноз можна поставити ледь не "з дверей", а буває, що пацієнт сам запідозрює.

Катерина Карпінська: також важливо й те, яка клінічна форма хвороби Паркінсона є у пацієнта. Часто навіть між лікарями побутує думка, що у людей із хворобою Паркінсона має бути тремор, але тремору, як не дивно, взагалі може не бути, але це все рівно буде хвороба Паркінсона. І справді буває так, як каже Олександр Сергійович, що діагноз можна поставити одразу, а буває таке, що на постановку діагнозу лікарі витрачають кілька років. Таке трапляється, коли у пацієнта є кілька неяскравих симптомів, наприклад, просто скутість чи біль, і ніхто не помічає, чому людина така сповільнена. Те, як ми ходимо, як рухаємося, жестикулюємо - ми не задумуємося про це, але ці рухи не є мимовільними. Тобто кожен із нас має свої певні стереотипи рухів, а при хворобі Паркінсона, це змінюється. У людини повністю змінюються ось ці її моторні стереотипи. Звичайно, є різні методи обстеження, котрі допомагають нам у постановці правильного діагнозу, але лікар-невролог вимушений у першу чергу спостерігати саме за "малюнком" рухів хворого, його мовою, мімікою, жестикулюванням, тощо.


Олександр Бобровник: є стандарти лікування ХП у цілому світі, де враховується вік, стать, вага, основні прояви, скарга, що найбільше інвалідизує. Ми стараємося рухатися у напрямку індивідуалізованої медицини. Якщо людина молодша - їй призначаємо одні види препаратів, якщо старша - то перевагу надаємо іншим.

Катерина Карпінська: згідно Закону України лікування для людей із хворобою Паркінсона є безкоштовним. За місцем проживання, у поліклініках, людям повинні виписувати рецепти на безкоштовні ліки. Однак є кілька нюансів. Наприклад, у липні 2017-го року було створено так званий національний перелік препаратів вартість яких покривається у рамках державної програми, і якщо раніше у цьому переліку було 6 препаратів, то стало - 2. Тепер національний перелік знову скоригували, але насправді все залежить від бюджету конкретного району чи міста. Але все ж - згідно з Законом пацієнт має право на безкоштовне лікування.

Олександр Бобровник: до речі, лише у нашій державі постає питання вартості лікування, а не його результат. У всьому світі стоїть питання про досягнення якомога кращого ефекту лікування, аби людину повернути до соціально-активного життя, тобто максимально зберегти здоров`я пацієнта. Взагалі, при успішному лікуванні, пацієнти багато років залишаються цілком активними та працюючими, звичайно все залежить від віку початку хвороби.

Катерина Карпінська: на жаль, вилікувати хворобу Паркінсона ми не можемо, однак ми маємо змогу полегшити симптоми захворювання у пацієнта. Ліки при хворобі Паркінсона це щось на кшталт інсуліну при цукровому діабеті. Ми поповнюємо недостачу того дофаміну, відновлюємо речовину у мозку, яка і дає людині плавність і ритмічність рухів, але доведено, що стільки ж ефекту, скільки дають ліки, дає також і робота пацієнтів над собою. Ми рекомендуємо хворим регулярно займатися спортом та не випадати із певного кола соціальної активності, це дуже важливо. Адже спочатку ви відмовляєтеся ходити в гори, потім ви відмовляєтеся ходити в церкву, магазин... Потім залишаєте роботу, а далі ходите вже лише по хаті. Те, від чого ви відмовляєтеся - дуже важко повернути назад, майже неможливо відновити. Саме тому при постанові діагнозу і призначенні лікування важливо зробити відразу дуже багато для того, аби не звузилося це соціальне коло активності.

Олександр Бобровник: соціальна й фізична активність взагалі можуть сповільнювати прогресування захворювання. Оскільки хвороба Паркінсона - це захворювання нервової системи, яке проявляється сповільненістю, скутістю м`язів, але попри це пацієнт може мати супутньо й інші проблеми (як і всі інші люди), і спостерігатися поряд з неврологом та реабілітологом у гастроентеролога тощо. Лікування пацієнта із хворобою Паркінсона - це командна робота. За кордоном, наприклад, існують реабілітаційні центри, гуртки, які відвідують пацієнти із хворобою Паркінсона. У цих центрах люди отримують не лише потрібне лікування, а й спілкування, розваги тощо. У нас, на жаль, такого немає. Але найголовніше -це підтримка та розуміння родини.





Катерина Карпінська: Обласний кабінет хвороби Паркінсона був створений у 2009-му році. До того часу діагнозу "Хвороба Паркінсона" в Україні майже не існувало. Якщо у світі, за статистикою, приблизно 140 хворих на 100 тисяч населення, то в Україні було біля 20... Так не може бути, де ті пацієнти? Тому було прийнято рішення створити Всеукраїнський реєстр пацієнтів із хворобою Паркінсона щоб звернути увагу того ж міністерства на те, що проблема існує, що цим пацієнтам необхідна кваліфікована допомога, безкоштовні ліки тощо.

Олександр Бобровник: у наш кабінет можуть звертатися пацієнти з усієї області. Якщо лікар, запідозрив, що у пацієнта хвороба Паркінсона, він може направити пацієнта до нас для підтвердження діагнозу, для корекції лікування. В усьому світі й вже в деяких областях України є така умовна спеціалізація лікарів-неврологів. Хтось займається лікуванням виключно розсіяного склерозу, хтось епілепсії, а хтось спеціалізується на лікуванні хвороби Паркінсона та інших рухових розладів. Це, звісно, умовний поділ, адже в нашому місті та наших умовах ми не можемо займатися виключно чимось одним. Однак організація такого спеціалізованого кабінету є доцільною у плані допомоги пацієнтам.

Робота з пацієнтами

Катерина Карпінська: Починаючи з 2014 року, кожен останній четвер місяця пацієнти приходять сюди, до них приєднується наш реабілітолог Катерина Зінов`єва та займається з ними. Ми обговорюємо з пацієнтами різні важливі питання, вони діляться з нами своїми проблемами та переживаннями. Наприклад, обговорюємо питання сну, харчування тощо. Час від часу до нас також приходить хореограф. У цілому світі доведено, що аргентинське танго покращує баланс у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Також до нас приходить реабілітолог, котрий займається із хворими тай-чі - видом східної боротьби, яка працює на баланс, покращує плавність рухів. Користь тай-чі при хворобі Паркінсона також доведена багатьма науковими дослідженнями.

Олександр Бобровник: буває, що пацієнти не хочуть відвідати усі ці заняття. Бувають різні випадки, нерідко у пацієнтів виникає апатія чи навіть депресія, людина замикається у собі, звужує своє коло спілкування, і вони не хочуть виходити, соромляться свого захворювання. Комусь, наприклад, важко до нас доїжджати щомісяця, наприклад, людям з районів, адже це і гроші треба витратити і треба, аби хтось із пацієнтом приїхав. Але ті пацієнти, які ходять - задоволені заняттями, і ми бачимо результат, спостерігаємо за змінами. Крім пацієнтів на заняття також ходять і їхні родичі, це теж корисно, адже рідні можуть побачити, як варто спілкуватися із людьми із хворобою Паркінсона, як за ними доглядати у побуті.

Катерина Карпінська: зараз у нас в Кабінеті на обліку близько 300 хворих. На жаль, не всі вони відвідують Кабінет регулярно, а це необхідно для того, аби вчасно виявити й відкоригувати нові симптоми.



Олександр Бобровник: 11-го квітня, традиційно, на Всесвітній День боротьби із хворобою Паркінсона, ми робимо урочисту зустріч із пацієнтами. Як правило, у цей день пацієнти запитують, що нового сталося, чи можна вже вилікувати, як ще можна допомогти. Цього року ми вирішили провести цю зустріч на свіжому повітрі разом із нашим реабілітологом Катериною Зінов`євою. Ми проведемо прогулянку зі скандинавськими палицями, що схожі на лижні. Скандинавська хода корисна не лише для хворих із хворобою Паркінсона, але й для людей з остеопорозом чи дегенеративними захворюваннями хребта.

Катерина Карпінська: на акцію ми запрошуємо не лише людей із хворобою Паркінсона, а і їхніх родичів та всіх, хто хоче підтримати наших пацієнтів. Зараз важливо показати, люди з хворобою Паркінсона можуть бути соціально активними та повноцінними. крім цього, хворим важливо знати, що є люди, які готові їх підтримати, адже нерідко особи із хворобою Паркінсона соромляться виходити на вулицю через свої симптоми. Ми маємо руйнувати певні стереотипи та демонструвати свою підтримку.

---

Вернуться назад