Закарпатський кореспондент > Суспільство / Останні новини / ukrnet > Москаль у судовому порядку хоче скасувати окремі положення Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»

Москаль у судовому порядку хоче скасувати окремі положення Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»


12-03-2018, 13:28
Москаль у судовому порядку хоче скасувати окремі положення Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»
Відповідний адміністративний позов голова Закарпатської ОДА направив до Верховного Суду України

На підставі п.4 ст.22 Кодексу адміністративного судочинства України Геннадій Москаль звернувся з адміністративним позовом до Верховного Суду України щодо скасування окремих положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із доповненнями, які вносилися Верховною Радою України в 2015, 2016 і 2017 роках. Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції стане підставою для подальшого звернення з конституційною скаргою до Конституційного Суду України.

Ряд положень Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» суперечать Конституції України

– Згідно зі ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, – коментує адміністративний позов Геннадій Москаль. – Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

При прийнятті Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не було дотримано Конституції України, а ряд положень закону суперечать іншим законам України.

По-перше, згідно з п.4 ст.5 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Порядок проведення громадських обговорень з питань, передбачених цим законом, визначається сільською, селищною і міською радами». При тому, що поняття «громадське обговорення» українським законодавством не врегульоване. У ст.13 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» законодавчо закріплені «громадські слухання», а не «обговорення». Порядок проведення громадських слухань визначається статутом територіальної громади, який має бути затверджений відповідними рішеннями ради і зареєстрований в установленому законом порядку. По факту сільські, селищні ради не мають розроблених і зареєстрованих статутів.

По-друге, пп. 3 та 4 ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не відповідають Конституції України. Вони вказують, що схвалені сільськими, селищними та міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад в 5-денний строк подаються в обласні державні адміністрації для надання висновку щодо відповідності проекту Конституції та законам України. А обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується головою ОДА. Однак Закон України «Про місцеві державні адміністрації» не надав державним адміністраціям повноважень робити висновки про конституційність проектів рішень «Про добровільне об’єднання територіальних громад». У ст.2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» сказано, що місцеві державні адміністрації забезпечують виконання Конституції України, а не її тлумачення та дачу висновків.

Згідно зі ст.147 Конституції України, питання про відповідність законів України Конституції України вирішує Конституційний Суд України.

По-третє, п. 7 ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не відповідає Конституції України та законам України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Центральну виборчу комісію» та «Про місцеві вибори». Пункт 7 вказує, що голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до ОДА з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідно сільського, селищного, міського голови. Однак, згідно зі ст.12 Закону України «Про місцеві вибори», суб’єктом виборчого процесу є: 1) виборець; 2) Центральна виборча комісія; 3) виборчі комісії; 4) кандидати в депутати та кандидати на посаду голови відповідних громад та старости; 5) місцева організація партії, яка висунула своїх кандидатів; 6) офіційні спостерігачі від кандидатів та громадських організацій. Обласна державна адміністрація не є суб’єктом виборчого процесу і не має права в нього втручатися. Тому дане положення суперечить Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Крім того, в Закон України «Про Центральну виборчу комісію» не внесені зміни, які б відповідали Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Останні зміни в Закон «Про Центральну виборчу комісію» вносилися 8 квітня 2014р., тоді як Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» прийнятий 5 лютого 2015р.

Стаття 14 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» встановлює порядок звернення до Центрвиборчкому, в тому числі органів державної влади, тільки на підставі Закону «Про звернення громадян». Згідно зі ст.18 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», ЦВК здійснює повноваження по виборах Президента України, згідно зі ст. 19 – по виборах народних депутатів України, згідно зі ст.20 – по організації всеукраїнського референдуму. Повноважень щодо виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови у ЦВК немає. Згідно з п.30 ст. 85 Конституції України, проведення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування належить до повноважень Верховної Ради України.

Складання перспективного плану ОДА про створення територіальних громад нагадує рішення обкому Компартії України про перспективний план створення колгоспів

По-четверте, ст. 140 Конституції України вказує, що об’єднані територіальні громади належать до органів місцевого самоврядування. Згідно з п.9 ст.7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», якщо до складу ОТГ увійшла територіальна громада, розташована на території суміжного району, розширенню підлягають межі району, на території якого розташований адміністративний центр утвореної ОТГ. Пункт 10 ст.7 цього ж закону пішов ще далі, вказавши, що утворення об’єднаної територіальної громади, до складу якої увійшли територіальна громада міста обласного значення і територіальна громада населених пунктів суміжного району, змін меж районів не потребує. Однак, згідно з п.29 ст.85 Конституції України, утворення і ліквідація районів, встановлення меж районів і міст належить до повноважень Верховної Ради України.

По-п’яте, ст. 11 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» вказує, що перспективний план формування територій громад розробляється обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію області. А потім подається в обласну раду для схвалення. Це повний абсурд, адже обласна державна адміністрація не є органом місцевого самоврядування і не представляє спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ і міст. Тому не може втручатися в місцеве самоврядування за винятком повноважень, які делеговані їй обласною радою та законом «Про місцеві державні адміністрації». Закон «Про місцеві державні адміністрації» не надає ОДА право розробляти перспективний план формування ОТГ, а Закон «Про місцеве самоврядування» не надає обласній раді право схвалювати перспективний план. За логікою законодавець мав надати право розробки перспективних планів економічно спроможних ОТГ у кожному районі районним радам, які подавали б ці плани в обласну раду для узагальнення й затвердження. Але для цього потрібно було внести відповідні зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування».

Як вказує ст.2 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», основний принцип створення ОТГ – добровільність. А складання перспективного плану обласними державними адміністраціями нагадує рішення закарпатського обкому Комуністичної партії України, який затвердив перспективний план створення колгоспів. Колгоспи теж подавалися радянською пропагандою, як добровільні утворення, але в результаті вони розпалися, а майно переважно розікрали.

Таких недоречностей у Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» безліч, усі вони детально викладені в адміністративному позові.

Непрофесіоналізм, популізм, нехтування Конституцією України та бажання зробити реформи «тут і негайно» призвели до того, що при прийнятті Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» у прикінцевих положеннях не були внесені зміни до законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про Центральну виборчу комісію». Зараз деякі народні депутати взялися використовувати Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» для нарізання округів за рахунок штучного утворення ОТГ, які б забезпечили перемогу на майбутніх виборах. Особливо це роблять ті депутати, хто має дуже малі шанси пройти в наступний склад Верховної Ради України. Нагадую їм, що, згідно зі ст.144 Конституції України, рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України зупиняється встановленим законом порядком з одночасним зверненням до суду. А право звертатися до суду надане голові ОДА Законом України «Про місцеві державні адміністрації».

Джерело
Вернуться назад