Закарпатський кореспондент > Суспільство / Останні новини / Головні новини / ukrnet > В Ужгород завітала «учитель року»: реформа освіти та особлива методика закарпатки Олесі Калинич (ФОТО)

В Ужгород завітала «учитель року»: реформа освіти та особлива методика закарпатки Олесі Калинич (ФОТО)

9-12-2016, 10:13
2015 року на Всеукраїнському конкурсі «Учитель року» в номінації «Українська мова і література» здобула перемогу закарпатка Олеся Калинич (Ківеждій). Жінка більше десятка років працює в Хустській гімназії-інтернаті, де й застосовує особливу методику навчання, що йде в ногу з часом. Знання вікової психології і розуміння сучасних технічних досягнень поєднує педагог у роботі, що завжди дає позитивний результат у навчальному процесі.

Володарка титула «Учитель року – 2015» є випускницею Ужгородського національного університету за спеціальністю «Українська мова та література». Учора, 8 грудня, виш зініціював зустріч Олесі Калинич зі студентами філфаку. Жінка виступила перед майбутніми педагогами не як теоретик, а як практик.

Розумна і сучасна, - те, що спадає на думку при першій зустрічі. Активна в соцмережах, веде блог, де ділиться напрацюваннями та цікавими моментами навчального процесу. Серед публікацій є навіть дотепні уривки з учнівських творів.

Завдяки Олесі Калинич гімназія отримала відзнаку «Гордість міста» від популярного телепроекту «Ревізор». Попри роботу таємних агентів програми і перевірку, школа таки здобула почесну нагороду.

На зустрічі зі студентами жінка не рекламувала учительську професію, а прийняла молодь за колег за друзів. Розпочали з обговорення стану сучасної освіти. «Сьогоднішня освіта – це закономірний процес глобалізації», - уточнила вчитель. Далі з’ясували основні поняття та поговорили про концепцію нової української школи.

Олеся Калинич зауважила, що аналіз української системи освіти не є можливим без порівняння із зарубіжним досвідом. Зокрема, навела приклад фінської школи, яку називають «дивом». Виявляється, її особливість полягає в тому, що там немає поділу між учнями, увага вчителя розподіляється рівномірно. На противагу, в українських школах майже завжди є поділ на відмінників, неуспішних та «середній клас». «Усі однакові! І нашим завданням є розвинути учнів так, щоби кожен здобув ті знання, які дадуть змогу добре почуватися в середовищі вишу», - наголосила педагог.



Олеся Василівна на блозі провела опитування між учнями на тему «Яким має бути учитель 21 сторіччя?».

Для 80% необхідно, щоб педагог знав свій предмет досконало. Не менш важливим критерієм діти визнали почуття гумору. Були й ті, які проголосували за «доброго» вчителя, що іноді дає змогу займатися своїми справами. Ніхто не надав перевагу злому педагогу, який би читав мораль, проте діти визнали, що вміння тримати в класі дисципліну таки необхідно.

Багато обрало креативного та сучасного наставника. Що найцікавіше – дітям важливо, щоб учитель спілкувався з ними в Інтернеті.


За словами вчительки, школярам також треба «хліба і видовищ», інакше їм на уроці стає нудно. Тому у презентаціях часто Олеся Василівна використовує фотографії дітей, а епіграфами до заняття нерідко стають статуси учнів із соцмереж. Такий ефект, запевняє, значно пожвавлює увагу і додає інтересу до навчального процесу.

Олеся Калинич – це приклад сучасного педагога, який не тільки проводить цікаво час на уроках, а й щодня приділяє увагу школярам навіть у соцмережах, граючи в Інтернеті розвиваючі або безпосередньо пов’язані з темою уроку ігри.

Чому саме ігри? Тому що це бажання самих дітей, а сучасний учитель має враховувати такі потреби.



Також методом опитування було з’ясовано улюблені форми перевірки знань школярів. Наприклад, це допомогло зрозуміти, що діти не люблять виконувати домашні вправи з підручника, тому «домашку» їм треба урізноманітнити.

Прикладом урізноманітнення шкільних стандартів стало введення рольової гри на уроці, наприклад "Адвокати і прокурори Шевченка". Вивченню творчості письменників сприяла і метод, що полягає у реєстрації сторінок великих творців літератури в соціальних мережах і популяризація творчості.

На запам’ятовування нудних, за словами учнів, винятків із мовних правил, важливих для ЗНО, педагог теж знайшла особливий метод – створила з такими словами гру «Морський бій», яку радо грають цілим класом.пуляризація творчості.


Зараз більшість школярів мають ґаджети, в яких є програми для зчитування QR-кодів. Олеся Калинич пропонує застосовувати цю новинку і в навчальному процесі. «Це діє, і це дуже легко», - запевняє вчителька. На уроки педагог приносить картки з QR-кодами і роздає учням. Таким способом вони можуть легко відкрити на своїх телефонах книжку чи якусь потрібну публікацію.

Це корисно і в тих випадках, коли на уроці відсутній проектор. Учитель запевняє, QR-код значно спрощує пошук необхідних засобів, що можна використовувати і на домашню роботу.



Часто діти обурюються, що в українській літературі то «воли ревуть, то стогнуть, то плачуть, то страждають». Пояснення вчителя, що це наша історія, культура і менталітет, не завжди достатньо. Це переконання не цікаве дітям і зовсім не всіх заохочує до вивчення.

У програмі 10 класу, наприклад, є твір «Кайдашева сім’я». Але не кожному учневі до душі така тематика і, читаючи, вони не зважають на деталі. Зате полюбляють модні тенденції сьогодення. Тому одним із завдань, які створила Олеся Василівна, було знайти елементи гламуру у творі.
За словами вчителя, діти значно краще сприйняли не тільки героїв, а й всі деталі, звідси – і жовті черевички героїні, до прикладу. На основі порівняння історії з нашою дійсністю вдається і зацікавити дитину, і допомогти запам’ятати.



Олеся Калинич вирішила, що дітям корисно буде почерпнути сусідній досвід і зробити висновки стосовно ситуації в державі. Так виникла ідея уроку по скайпі. Зателефонували до учнів однієї зі шкіл на Сході України. Говорили про літературу рідного краю: вони про Сосюру, хустяни – про Мідянку.

Почувши гірке зізнання про те, що школу співрозмовників розбомбили, маленькі закарпатці стали більш чуйними та співчутливими.



З ініціативи вчителя школярі Хустської гімназії-інтернату взяли участь і в ефірі одного радіо. Не готуючись попередньо, діти відповідали через скайп на запитання ведучої. Дуже корисно чути своє мовлення збоку, тому після прослуховування запису учні змогли помітити свої недоліки і згодом їх викорінити.



Почувши про впровадження користування простим олівцем, Олеся Калинич була однією з перших, у кого таке нововведення викликало обурення. Проте з часом зробила висновок, що насправді це є дуже корисним насамперед для вчителя.

При написанні чергової роботи вчителька попросила дітей ті відповіді, в точності яких вони впевнені, писати ручкою, а там, де сумніваються, олівцем. Таким чином можна було побачити, який матеріал діти засвоїли гірше і повернутися до цієї теми.





«Ми мусимо дякувати учням, і тоді вони нас запам’ятають і навчаться, що треба дякувати іншим», - запевняє педагог.

Щороку Олеся Калинич дотримується традиції – робити учням подарунок, який буде для них несподіванкою. Таким сюрпризом може бути навіть відео, зокрема, для випускників. Це дає результат. Після перемоги у конкурсі за звання «Учитель року» випускники гімназії відзняли особливе відеопривітання для шкільного наставника на фоні своїх університетів. І це було виявом того проросшого зерна, яке вдалося посіяти заслуженому вчителю України Олесі Калинич.

Жінка зізнається, її стимулює до роботи те, що багато дітей хочуть вчитися і працювати. Тож видатний педагог закликала майбутніх вчителів також із душею навчати учнів і гордитися почесною місією вчителя.

А самій Олесі Василівні приємно було не тільки поділитися досвідом, а й ще раз побувати в стінах альма-матер.

---

Вернуться назад