Закарпатський кореспондент > Економіка / Останні новини > Комуналка по-новому: що зміниться у 2017-му, як субсидії заважають енергоефективності та що подорожчає

Комуналка по-новому: що зміниться у 2017-му, як субсидії заважають енергоефективності та що подорожчає


13-11-2016, 09:32 Україна стоїть на порозі створення ринку енергоефективності, який, як упевнені експерти, дозволить провести масштабну термомодернізацію житла і дати поштовх економіці

Комуналка по-новому: що зміниться у 2017-му, як субсидії заважають енергоефективності та що подорожчає


Питання створення Фонду енергоефективності вже давно назріло в Україні. Ще в минулому році не було відомо, буде Фонд, чи ні. Однак кілька місяців тому віце-прем'єр Геннадій Зубко презентував законопроект "про Фонд енергоефективності". "Ми повинні витрачати гроші не на субсидії, які акумулюють бідність, а в енергетичну безпеку", – заявив чиновник. Для цього парламентарії повинні внести зміни в законодавство, а міжнародні партнери виділити більше 3,5 мільярдів гривень. Як припускають експерти, якщо Фонд повноцінно запрацює, з часом бюджетні кошти, що виділяються на субсидії, перенаправляють в Фонд, а держава буде економити мільярди гривень, скоротивши імпорт газу. Сайт "Сегодня.ua" з'ясував, які зміни чекають на українців в наступному році і до чого це призведе.

У квітні запрацює Фонд енергоефективності

Щорічно на потреби населення в Україні спалюють 18 млрд кубометрів газу. Власний видобуток потреби країни не покриває, газ доводиться імпортувати. Наступного року кожна тисяча кубометрів блакитного палива буде коштувати 245 доларів. Єдиний вихід у цій ситуації, впевнений старший аналітик Українського центру Європейської політики Дмитро Науменко, - скоротити споживання.

"За оцінками робочої групи, загальний потенціал економії газу, якщо ми запустимо Фонд і реалізуємо всі його програми, оцінюється на рівні 11 млрд кубометрів газу. Це дуже велика сума. Ми зможемо економити на тому газі, який ми зараз втрачаємо, опалюючи неенергоефективні будинки", - пояснює експерт.

Досвідчений енергоаудитора, менеджер ДТЕК ЕСКО Сергій Свистюк розповідає: більшість будівель, в яких він провів аудит, відповідали нижчим класам енергоефективності "Е" і "F". Це означає, що ці будинки витрачають "даремно" більше половини тепла - воно йде через стіни, вікна, шви, дах. Якщо провести термомодернізацію, можна витрачати близько 50% менше Гкал тепла, а значить - в 1,5 рази менше платити. Якщо все житлові будівлі пройдуть термомодернізацію, зазначає віце-прем'єр Геннадій Зубко, Україна заощадить 9 млрд кубометрів газу.

Газ не доведеться купувати за кордоном, що допоможе стабілізувати курс гривні. "З точки зору платіжного балансу імпорт газу - погано. Ми купуємо газ у валюті, тиснемо на гривню і платіжний баланс. За рік це 25 мільярдів гривень", - зазначає Дмитро Науменко. При цьому, якщо б Україна досягла рівня енергоефективності Польщі, впевнений заступник голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський, і відмовилася від імпорту газу, добробут українців можна було б збільшити в 3,5 рази.

Геннадій Зубко впевнений: інструмент, який дозволить скоротити енергоспоживання, - Фонд енергоефективності. З бюджету України в Фонд направлять 800 мільйонів гривень, 25 мільйонів євро виділить Німеччина і ще 100 мільйонів євро - Європейський союз.

Як це буде працювати в 2017:

Грошима з Фонду зможе скористатися будь-яка сім'я вже в квітні наступного року. Бажаючі взяти кредит для проведення енергоефективних заходів зможуть звернутися в технічний офіс Фонду для отримання відповідного для їхнього будинку типового рішення. Потім самостійно вибрати банк, з яким вони бажають співпрацювати, визначитися з компанією-виконавцем послуг і за результатами впровадження заходів провести аудит, який засвідчить підвищення класу енергоефективності будинку. Після цього у споживачів буде можливість отримати компенсацію в розмірі до 50% від суми кредиту. Чим вище клас енергоефективності – тим більше компенсація.

"Продукти Фонду групувалися на дві категорії: для приватних і багатоквартирних будинків. Вони також діляться по складності. Представлені два простих пакети з базовими речами (заміна вікон, лічильники, ІТП, тобто найпростіші заходи) з економією в 15%, також є пакети з повною термосанація будинків, там результат оцінювався в районі 50%", - розповідає Дмитро Науменко.

Річний обсяг ринку енергоефективності - 10 мільярдів гривень, також, за словами експертів, масштабна термомодернізація України дозволить створити 75 тисяч робочих місць - дрібний і середній бізнес повинен забезпечити українців можливістю провести енергоаудит, скласти проект і утеплити будинок.

Отримати субсидію буде складніше

За прогнозами Мінсоцполітики, в Україні після підвищення тарифів, субсидію буде отримувати кожна друга українська родина. На це з державного бюджету витратять 52 млрд грн, зазначає віце-прем'єр Геннадій Зубко. "Це велике навантаження на бюджет. Ці суми продовжують рости. У цьому році закладено суму в 41 млрд грн, Справжній ціновий шок відбудеться в цей опалювальний сезон. За прогнозами Мінсоцполітики може вирости до 7-9 млн субсидіантів, а сума субсидій - до 80 млрд грн", - вважає Дмитро Науменко.

Потенціал економії на субсидії - 25 млрд грн, розповідає експерт. Згідно з попередніми оцінками, якщо Фонд запрацює, щорічно можна буде економити на субсидіях 5 млрд грн. Наступного року мінімальна зарплата в Україні виросте до 3200 гривень і тим українцям, які отримували мінімалку, в кінці опалювального сезону розмір субсидії перерахують.

При розрахунку субсидії в соціальній службі розраховують обов'язковий платіж для сім'ї. Незалежно від того, скільки використовували ресурсів (в межах соціальної норми), платити доведеться фіксовану суму щомісяця. Дохід на одного члена сім'ї ділять на базовий коефіцієнт 2 і прожитковий мінімум, отриману суму множать на 15%.

Наприклад, розмір обов'язкового платежу для сім'ї з двох осіб (обидва офіційно отримують мінімалку) на даний момент можна порахувати за формулою: 1450/1399/2 * 15% = 7,7%. Тобто, сім'я буде витрачати на комуналку 7,7% від свого доходу - 223,3 гривні. Після зростання мінімалки ця ж сім'я повинна буде віддавати 17% від доходу - 1255 гривень.

Крім того, як кажуть експерти, систему призначення субсидій в Україні необхідно ускладнити. У меморандумі МВФ Україна взяла на себе зобов'язання переглянути формулу нарахування знижки на комуналку.

"Дуже спрощений доступ до субсидій, враховуються тільки доходи, і єдина перешкода - покупка від 50 тис. грн. Не враховується майно, скільки машин, яхт, спосіб життя, доходи від депозитів. Тобто це дуже суб'єктивні умови. Багато громадян зловживає цим", - впевнена експерт з питань соціальної політики Інституту соціально-економічних досліджень Маріанна Онуфрик.

Діюча система субсидій, вважає представник ЄБРР Сергій Маслюченко, гальмує процес створення ОСББ та введення заходів з енергоефективності. "Якщо багато субсидіантів в будинку, спробуйте переконати співвласників створити ОСББ. Це неможливо", - говорить експерт.

Мер Миргорода Сергій Соломаха також упевнений: через те, що в багатьох будинках більшість мешканців - субсидіанти, у городян немає стимулу утеплювати свої квартири і створювати ОСББ.

Що подорожчає і за що доведеться платити

Після опалювального сезону в Україні, як упевнені експерти, знову переглянуть тариф на газ для населення .Так, блакитне паливо, яке купує уряд в Європі, значно подорожчало, отже, вже незабаром повинен вирости і тариф для українців.

В діючому тарифі закладена вартість імпортного газу – 185 доларів за тисячу кубометрів, а в проекті бюджету на 2017 рік передбачено, що блакитне паливо для України подорожчає до 245 доларів. Як підрахував екс-начальник Управління зі зв'язків з громадськістю "Нафтогазу" Валентин Землянський, газ, згідно з формулою Кабміну, в наступному році буде коштувати 9600 гривень за тисячу кубометрів (на даний момент 6800 гривень). У той же час Юрій Корольчук впевнений, що економічно обгрунтований тариф на газ зросте в наступному році на 25-60% (до 8,5-11 тисяч гривень).

"Якщо ціна мінімально на 1500 гривень не виросте, це означає тільки одне - ринок і далі регулюється вручну, уряд контролює ціни, і ніякого ринку немає. А цю різницю держава буде покривати з бюджету", - розповідає Юрій Корольчук.
Якщо ж тариф на газ не переглядати, відзначають економісти, уряду доведеться дотувати "Нафтогаз". У меморандумі з МВФ (документ підписали президент Петро Порошенко, прем'єр-міністр Володимир Гройсман та ін.) Україна зобов'язується до кінця 2017 року ліквідувати дефіцит "Нафтогазу". Досягти цього без підвищення тарифу на газ не вдасться. До речі, від вартості газу також залежать тарифи на опалення і гарячу воду.

Крім того, згідно з постановою НКРЕКУ №220, в березні 2017 року електроенергія при споживанні від 100 до 600 кВт*год подорожчає з 129 до 168 копійок за кожен кіловат. Для того, щоб ринок енергоефективності в Україні запрацював, Верховна Рада повинна прийняти три важливі закони: "Про житлово-комунальні послуги", "Про енергоефективність будівель" і "Про комерційний облік".

Якщо закони запрацюють, вже в наступному році всі об'єкти будівництва та вже зведені будівлі повинні пройти аудит енергетичної ефективності за свій рахунок. Якщо енергоаудит проводитимуть в житловій багатоповерхівці, платити доведеться всім власникам квартир. Як відзначають експерти, в середньому аудит типовою багатоповерхівки може обійтися в 5-12 тисяч гривень. Сума залежить від площі будинку та обладнання, яке використовує енергоаудитор. Наприклад, сім'ї, яка живе в будинку на сто квартир, за аудит доведеться заплатити від 50 до 120 гривень.
Вернуться назад