Рецепт головної страви Закарпаття: як приготувати найсмачніший боґрач (ФОТО)
23-10-2016, 20:51 Закарпатську кухню неможливо уявити без боґрачу. Існує безліч рецептів приготування цієї гострої на смак страви, яку так полюбляють краяни та гості Закарпаття.
Про те, як готувати справжній боґрач-гуляш, розповідає голова Берегівської районної спілки сільського туризму Шарлотта Чізмар. Саме їй належать ідеї та організація чимало кількості колоритних і смачних фестивалів Берегівщини: від свята голубців до феста лекварю, а чільне місце серед них займає «Золотий гуляш», де учасники змагаються саме в приготуванні боґрача.
«Якщо рушаємо до вогнища з компанією із десяти людей з казанком на плечі (відповідно, 10-літровим), то беремо 100-150 грамів копченої солонини (так на Закарпатті часом називають сало).
Ріжемо і підсмажуємо, доки не стане рожевеньким. Тоді вибираємо, додаємо в казан олії (не забуваємо, що вогонь постійно горить) і грамів 300 цибулі, порізаної дрібно, підсмажуємо до «скляного» стану. От саме тоді і додаємо червоний перець – нашу паприку! (Для не-закарпатців пояснимо: мова про так звану «солодку» паприку - суху спецію, порошок яскравого червоного кольору). Дві столові ложки – спокійно!
Розмішуємо і пам’ятаємо: завжди треба стежити, аби паприка не згоріла, бо буде недобре! На цьому етапі можемо додати трохи холодної води. І от ми вже порізали кубиками м'ясо… І секрет – саме в ньому: м'ясо в бограч кладемо з різних частин свині! Береться шматок шиї, шматок реберець, голяшка… І дуже важливо, аби були так звані ратиці – свинячі ніжки (порізані) та шкіра! Саме вони дадуть такий потрібний навар і насиченість.
Буває, що оце м'ясо готуємо завчасно, аби дати наваритися – воно смакує, коли дещо розварене. Добре перемішуємо, через пару хвилин доливаємо води, але не багато, м'ясо не вариться, а тушкується, додаємо солі, і поступово стільки води, щоб ця маса могла зваритися. Води має бути небагато, пам'ятайте - це не суп, а гуляш.
Щодо м’яса, то розраховуємо не менше двохсот грамів на людину, а картоплі – 100-150, не більше, тобто, її можна взяти з кілограм. І от, коли все вже до половини готове, йдуть картопля (порізана не надто дрібно) та овочі: морква, петрушка, кольрабі… Усе – за смаком, приблизно по 200 грамів. Можна додати свіжі помідори, але це не обов’язково.
Додаємо дрібно посічений часник. Хтось додає кмин (до столової ложки на казанок) – кому смакує. І от коли вже все майже готово, додаємо ще води та – тісто! (Пані Шарлотта говорить про спеціальні маленькі галушки, які можна придбати в супермаркетах в Угорщині, на ринках на Закарпатті або ж зробити самим, - ред.). Як правило, це робиться за хвилин 20 до готовності.
Далі - перевірка на сіль! Додаємо спеції: чорний перець і червоний гострий перець стручком - обов’язково! Ще раз куштуємо і можемо кликати компанію!».
Пані Шарлотта акцентує: бограч-гуляш вариться аж ніяк не менше трьох-чотирьох годин, і його неодмінними ознаками є насиченість смаку та певна гостринка. Якщо ж самим приготувати бограч не вдається, ним у найкращому варіанті пригостять на туристичній Берегівщині.
Uzhgorod.in
Вернуться назад