В Україні стартувала судова реформа
30-09-2016, 08:18
Нагадаємо, Рада ухвалила цей законодавчий акт 2 червня 2016 р., а 24 червня його підписав президент України Петро Порошенко.
Згідно з цим законом, кожному громадянину України гарантується право звернутися до Конституційного суду.
Крім того, виключаються статті 121, 122 і 123 Конституції, якими регулюються робота прокуратури, її функціональні обов'язки, а також терміни перебування на посаді та обов'язки генерального прокурора. Замість цього термін перебування на посаді генпрокурора пропонується підвищити з 5 до 6 років, але уточнити, що одна й та сама людина не може бути генпрокурором протягом двох термінів поспіль.
Згідно із законодавчим актом, юрисдикція поширюється на будь-який юридичний спір і будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають інші справи, а крім того законом може бути визначено обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору.
Крім того, замість Вищої ради юстиції (ВРЮ) в Україні з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якого будуть ширше, ніж у ВРЮ. Так, Вища рада правосуддя буде приймати рішення про звільнення судді з посади та переведення до іншого суду, давати згоду на затримання чи арешт судді, а також приймати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. До складу Вищої ради правосуддя входитимуть 21 особа, 10 з яких обирають на з'їзді суддів із числа суддів, по двоє обирають президент України, Верховна Рада, з'їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів та з'їзд представників юридичних вишів, а 21-м членом є голова Верховного суду. Рада вважається чинною за умови обрання щонайменше 15 членів, більшість із яких – судді.
Законодавчий акт також передбачає створення, реорганізацію і ліквідацію судів законом, проект якого до Ради вноситиме президент після консультацій з Вищою радою правосуддя. Верховний суд залишається найвищим судом в українській системі правосуддя, також можуть працювати вищі спеціалізовані суди та адміністративні суди.
Згідно з внесеними до Конституції змінами, суддю до винесення обвинувального вироку не можна утримувати під вартою або заарештовувати без згоди Вищої ради правосуддя, крім затримання судді під час або відразу ж після скоєння ним тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Також суддю не можна буде притягнути до відповідальності за винесене ним рішення, крім випадків, коли має місце злочин або дисциплінарний проступок. Крім того, уточнюється перелік підстав для звільнення судді.
Норма про безстрокове перебування судді на посаді залишається в силі.
Віковий ценз для суддів піднімається з 25 до 30 років, але не старше 65 років. Призначає суддів президент за пропозицією Вищої ради правосуддя, а відбір проводиться на конкурсній основі.
Витрати на утримання суддівського корпусу в державному бюджеті вказуються у відповідності з пропозицією Вищої ради правосуддя.
Також уточнюються повноваження суддів Конституційного суду, їх обрання та терміни перебування на посаді.
Крім того, у перехідних положеннях Конституції зазначається, що до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції в частині децентралізації, але не довше ніж до кінця 2017 року, створення, реорганізацію і ліквідацію судів здійснює президент України. Крім того, упродовж двох років після набуття чинності змінами до Конституції переведення судді з одного суду до іншого здійснює глава держави за поданням Вищої ради правосуддя.
Відповідно до закону, Україна може визнавати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) на умовах, визначених Римським статутом МКС. Однак ця норма набуде чинності лише у 2019 р.
Зазначимо, що сьогодні одночасно зі змінами до Конституції набрала чинності й нова редакція закону "Про судоустрій і статус суддів" (№1402-VIII), яка також була ухвалена Радою 2 червня та, фактично, доповнює конституційні поправки в частині правосуддя.
Цей документ змінює порядок призначення суддів на посади та звільнення їх з посад: передбачено вилучення повноважень політичних органів - парламенту і президента України – у питаннях суддівської кар'єри, скасування п'ятирічного строку призначення суддів та зайняття посад суддями лише безстроково.
Також законом усувається політична складова у вирішенні питання про надання згоди на затримання судді або тримання його під вартою або арештом до винесення обвинувального вироку судом (відповідне повноваження Ради передається Вищій раді правосуддя). Документ передбачає запровадження інституту функціонального (обмеженого) імунітету судді, за яким забороняється притягнення судді до кримінальної відповідальності за викладену в судовому рішенні правову позицію, за прийняте ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку, однак при цьому суддя нестиме юридичну відповідальність на загальних підставах за дії, вчинені поза професійною суддівською діяльністю.
Крім того, запропоновано зміни у системі судоустрою, зокрема утворення нового Верховного суду та інших судів. Систему судоустрою складатимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Для розгляду окремих категорій справ в системі судоустрою діятимуть вищі спеціалізовані суди. У складі Верховного суду діятимуть п’ять структурних підрозділів: Велика палата Верховного суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд, а сам Верховний суд буде створений на конкурсних засадах як новий найвищий суд у системі судоустрою України. Закон також передбачає створення місцевих окружних судів, апеляційних судів у відповідних округах тощо.
Законодавчим актом удосконалено основи правового статусу відповідних органів у системі судоустрою, зокрема передбачено перерозподіл повноважень між Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ) та Вищою радою правосуддя. Так, ВККСУ відповідатиме за відбір на посади суддів, кваліфікаційне оцінювання, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та суддівську освіту, а вичерпний перелік повноважень та порядок роботи Вищої ради правосуддя буде передбачено в законі України "Про Вищу раду правосуддя", проект якого днями було зареєстровано в Раді президентом. Серед іншого, удосконалено процедури формування та оновлення суддівського корпусу, зокрема: проведення кваліфікаційного оцінювання, яке буде проводитися за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), удосконалюються вимоги до змісту суддівського досьє, впроваджуються нові механізми стимулювання забезпечення доброчесної поведінки суддів та залучення громадськості до таких процедур. Разом із цим, передбачено запровадження нових підстав для звільнення судді (наприклад, порушення суддею обов'язку підтвердити законність джерела походження майна), спрощено процедуру звільнення судді та чітко визначено підстави, на яких Вища рада правосуддя може прийняти рішення про звільнення судді.
Нагадаємо, у четвер, 29 вересня, Рада востаннє скористалася правом звільняти суддів. На позачерговому пленарному засіданні парламент звільнив за порушення присяги 29 суддів з 33 запланованих. При цьому щодо двох суддів Апеляційного суду Києва, яких звинувачують у винесенні неправосудних рішень щодо учасників Майдану, парламент провів у сумі 29 голосувань.
Джерело
Вернуться назад